Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вибуяти, -буяю, -єш, гл. О растеніяхъ: вырасти, развиться слишкомъ роскошно. Жито вибуяло. Ананьевск. у. Переносно о человѣкѣ: Вибуяв як верба. Фр. Пр. 157.
Вм... Cм. ум.
Доколі́нниці, -ниць, ж. мн. Родъ длинныхъ чулокъ у гуцуловъ. Гол. Од. 72.
Доча́сність, -ности, ж. Временность.
Засла́нець, -нця, м. Ссыльный. Желех.
На́рошне нар. Нарочно. Рудч.
Похлюпостатися, -пощу́ся, -шешся, гл. Поплескаться. Пірнув разів тричі, похлюпостався та й на беріг. О. 1862. VIII. 25.
Приріст, -росту, м. Наростъ. Зміев. у.
Скопич, -ча, м. ? Скопичу луста, погоничу луста, а малому дитяті скоринка. Н. п.
Чорнороб, -ба, м. Чернорабочій. Желех. Рк. Левиц.