Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Благати, -гаю, -єш, гл. Просить, молить, умолять. Пані-матку до свого дому благає. Мет. 350. Коли зле гадаєш, чом же Бога благаєш. Ном. № 87. благати на поміч. Просить помощи.
Буркування, -ня, с. 1) Мощеніе камнемъ. 2) Воркованье.
Гаєчка, -ки, ж. Ум. отъ гайка 1.
Дегтя́рь, -ря́, м. = Дігтярь.
Нака́суватися, -суюся, -єшся, сов. в. накаса́тися, -са́юся, -єшся, гл. Налѣзать, налѣзть, нападать, напасть, придираться, придраться. Він на мене накасується та й накасується. Вже я й мовчу, нічого йому не кажу, а він усе накасується на мене, — так я і вдарив його. Верхнеднѣпр. у. Та чого ти накасаєшся на мене? Харьк. у. Жінка як накасалась: «Біжи та й біжи за околицю». Г. Барв. 458. Накасавсь, як голий на улицю. Ном. № 5093.
Похвоськати, -каю, -єш, гл. Постегать (прутомъ, кнутомъ).
Тванюка, -ки, ж. Ув. отъ твань. Мнж. 193.
Телепка, -ки, ж. Глупый, пустой разговоръ. Вх. Лем. 473.
Шкурнути, -рну, -неш, гл. = чкурнути. Так шкурнув, що тільки куряву видко.
Штепурний, -а, -е. = чепурний. Вх. Зн. 83.