Вінця, -нець, с. мн.
1) Края посуды.
2) Кольцеобразные края въ полуоткрытомъ гончарномъ горнѣ.
Доко́люватися, -лююся, -єшся, сов. в. доколо́тися, -лю́ся, -лешся, гл. Докалываться, доколоться.
Животи́нник, -ка, м. Гуртовщикъ, скупщикъ скота на убой. Із крамарями, із щетинниками, із животинниками балакаєш.
Зали́ва, -ви, ж. 1) Разливъ, наводненіе. 2) Проливной дождь. Залива йшло.
Ільмак, ільм'я́к, -ка, м. = ілем. Валк. у.
Катеринщик, -ка, м. Шарманщикъ. Катеринка грає... іде катеринщик.
Ластитися, -щуся, -стишся, гл. Ласкаться, лащиться. І щебече й сміється, і вигадує, і регочеться, і до матері ластиться. Війся не того собаки, що бреше, а того, що ластиться.
Напівпереки́ нар. Поперегъ.
Перехмарити, -рить, гл. безл. О тучахъ: разойтись.
Цілець, -льця, м.
1) Тотъ, кто прицѣливается. Бери вила та будеш ставить віхи: ти цілець добрий, то попадеш примо.
2) Большая каменная глыба.