Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відманити Cм. відманювати.
Заколо́ти, -лю́, -леш, гл. 1) Заколоть. Занудило коло серця, закололо в боку. Шевч. 68. Злякався — аж у п'яти закололо. Ном. № 4386. 2) Заколоть, убить колющимь оружіемъ. 3) Зарѣзать (о свиньяхъ). Прийди, серце Миколю, поросятко заколю. Чуб. V. 11.
Заподі́ти, -ді́ну, -неш, гл. Задѣвать. Ой де ж мужа заподіла? Чуб. V. 839.
Лицюва́ння, -ня, с. Перелицовываніе.
Маслосвя́ття, -тя, с. Елеосвященіе. Занедужала небога. Уже й причащали й маслосвятиє служили — ні, не помагало. Шевч. 115.
Показання, -ня, с. = показанщина 1.
Стопитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Расплавиться, растопиться, растаять. Стопились полями студені сніги. Млак. 33. 2) Сплавиться вмѣстѣ. Стопитись у в один метал. К. ХП. 129.
Трачевня, -ні, ж. Лѣсопильня. Зміев. у.
Убризкатися, -каюся, -єшся, гл. Обрызгаться.
Щасно нар. = щасливо. Ох, хоч би там усе було щасно! Мир. Пов. II. 85.