Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Диня́ка, -ки, ж. Большая дыня.
Заперчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Приправить перцемъ.
Захукаты, -каю, -ешъ, гл. Подуть в ладони (для согрѣванія).
Знатник, -ка, м. Знахарь, колдунъ. Мнж. 72. Сей Бондарь знатни́к великий був. О. 1862. V. 102.
Мели́кати, -каю, -єш, гл. Издавать звукъ. Яка там тварь меликає?
Набрунько́вуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. набрунькува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. Пускать, пустить почки (о деревѣ). Мнж. 186. Вишні добре вже набрунькувалися, — тіль-тіль не розів'ється листочок. Новомоск. у.
Обочини, -чин, ж. мн. Боковая часть дороги.
Сцикун, -на, м. Той, кто часто мочится.
Таточків, -кова, -ве = татків. Шейк.
Хмереччя, -чя, с. 1) Вѣтви, отрубленныя съ дерева. Н. Вол. у. 2) Чаща лѣсная. Поп. 226.