Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Горн, -на, м. см. Горен.
Карус, -са, м. Осока, Carex hirta.
Квадра, -ри, ж. Четверть (фазы луны). В остатню квадру жінота ні за віщо ні садитиме нічого, ні сіятиме, ні солитиме угірків. Ном. № 13418.
Лощи́тися, -щу́ся, -щишся, гл. Блестѣть, лосниться. Стільчики, столики — все те новеньке, аж лощиться. МВ. (О. 1862. III. 53).
Маму́ла, -ли, об. Неповоротливый человѣкъ, увалень. Мнж. 185.
Мекеке́кати, -каю, -єш, гл. Издавать звукъ: «мекеке», блеять. Дружко аж охрип мекекекаючи. Кв. 16.
Опачина, -ни, ж. 1) Весло на гребномъ суднѣ. Вас. 186. Половину козаків у окови до опачин посади. Макс. 2) Тонкая и длинная связка хворосту; также связка лозы или камыша, вставленная въ кучу бураковъ для вентиляціи. Пирят. у. Треба опачини — мостити греблю. Борз. у.
Роскоштувати, -ту́ю, -єш, гл. = роскуштувати.
Скубти, -бу, (-блю), -беш, гл. Дергать (шерсть), щипать, ощипывать, драть (за волосы). Кудельки не скубла. Мет. 213. Скублю (скубу) не пера, їм не мясо. Ном., стр. 293, № 92. Чужий лоб скубти, треба й свого наставити. Ном. № 11931. На припоні коні отаву скубуть. Шевч.
Хижацький, -а, -е. Хищническій. К. Бай. 63. І ніхто не приголубить хижацького сина. К. Псал. 255.