Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вігран, -на, м. Органъ. Гордий пан сидить, в віграни грає, в екрани грає, красно співає. Гол. II. 65.
Вуста, вуст, мн. см. уста.
Грібну́ти, -бну́, -не́ш, гл. Гребнуть. Такого багато сього году жаб: що грібниш з землі картоплю, то й жаба. Харьк. у.
Зольниця, -ці, ж. = зільниця. Чуб. І. 103.
Козуня, -ні, ж. Ум. отъ коза́.
Лепетли́вый, -а, -е. Болтливый. Левиц. І. 399.
Пах, -ху, м. Запахъ. Кругом пах од трави і квіток. Сим. 204. Не люблю пива, ні паху його. Н. п. У олії свиріпляній гарний пах. Лебед. у.
Порозв'язувати, -зую, -єш, гл. То-же, что и розв'язати, но во множествѣ.
Хлопко, -ка, м. Мальчикъ, юноша. Десь узявся хлопко, а хлопко маленький, під ним кониченько, коник вороненький. Чуб. V. 1071. Ой запрягай, хлопку, коня вороного, да поїдем вінчаться до попа чужого. Чуб. V. 283.
Чекмінь, -ня, м. Родъ верхней длинной одежды у мѣщанъ. О. 1862. VIII. 33. Одітий він був по міщанському: у довгому сукняному чекмені, що спадав аж до самих чобіт. Мир. Пов. II. 50. То прийшов хтось незнакомый в плисовім чекмені. Мкр. Н. 26. Cм. чекман.