Дже́рґати, -ґаю, -єш, гл. Болтать, поговаривать. Почали вже люде джерґати, що то він сам підпалив хату.
Дуди́ло, -ла, м. пт. удодъ.
Зневіжити, -жу, -жиш, гл. Обмануть, поддѣть. І щоб зневіжить, збити з толку...
Кваскуватий, -а, -е. Кисловатый.
Куділка, -ки, ж. Раст. Хвощъ, Equisetum.
Особистий, -а, -е. Личный.
Подубнути, -немо, -нете, гл. = подубіти.
Поковтувати, -тую, -єш, гл. сов. в. поковтати, -таю, -єш. Постукивать, ударять, постучать. Їде турок з весіленьком, приїжжає в подвіренько, поковтує в гранаточку: вийди, вийди, Романоньку. Поковтала пальцем у браму.
Чудачка, -ки, ж. Чудачка. Чудачка! як умерла, то й ногами не дриґає.
Шия, шиї, ж.
1) Шея. Гне шию, як віл у ярмо. Шия — хоч обіддя гни, — такая толстая.
2) Часть печи надъ коміном.
3) Часть топора. Cм. сокира. Ум. шийка, ши́єчка.