Безсудниця, -ці, ж. Беззаконница?
Говоритися гл. Употребляется только въ 3-емъ лицѣ и чаще всего безлично: говориться, говорилось. Пословиця говориться, а хліб їсться. Дід мовчить, неначе не до його говориться. Ой що ся говорило, то все ж то неправда.
Доро́гшати, -шаю, -єш, гл. = дорожчати.
Затру́шувати, -шую, -єш, сов. в. затруси́ти, -шу́, -сиш, гл. 1) Посыпать, посыпать чѣмъ, засыпать чѣмъ. Як де попріло, — затрушують гречаним борошном. Як докопаю, — хворостняком затрушу. О, як затрусить зеленим маком, то тільки держись берега! — О человѣкѣ, который засыпаетъ укорами, бранью и пр. 2) Только сов. в. Затрясти. З'їхали на грудувату дорогу, то так затрусило.
За́ян, -на, м. Сказочный герой, зачавшійся отъ полученнаго отъ зайца яблока.
Кабзан, -на, м. Ходатай.
Корогід, го́ду, м. = перезва. Прийшовши з корогода, танцюють по лавках, батько дає горілки.
Кунтуш, -ша, м. Кунтушъ, верхняя мужская и женская одежда. Взяла очіпок грезетовий і кунтуш з усами люстровий, пішла к Зевесу на ралець. Коли син женивсь козацький, доня любо бралась, — той в жупан, а ся у кунтуш любо одягались. Гуляй душа без кунтуша, лиха прикупивши. Єремія... був у багатому кунтуші.
Порізно нар. Отдѣльно, врозь. Планети не гуртом бігають, а вростич, жадна собі порізно.
Спорливий, спо́рний, -а, -е. Любящій спорить.