Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відстановляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відстановити, -влю, -виш, гл. Удалять, удалить, отстранить. Оце тільки від грудей одлучать, так уже воно від діда й нікуди, — спить із їм укупі, поки друге підросте; тільки невістка одлучить, дід уже більшенького від себе відстановить, а другого бере. Г. Барв. 130.
Дупла́вий, -а, -е. Дуплистый. Дуплавий бересток. Дуплава груша Камен. у.
Зчепити, -ся. Cм. зчіплювати, -ся.
Мерша́, -ші, ж. Падаль. Шух. І. 22. Вх. Зн. 35.
Місни́й, -а́, -е́ = міцний. Та й місне сукно. Харьк. г.
Перепеличий, -е Перепелиный. Перепеличе сало.
Попсуватися, -псую́ся, -є́шся, гл. Испортиться.
Розгрузити, -жу́, -зи́ш, гл. Размѣсить, растоптать грязь. Розгрузили так, що й до криниці не можна доступити. Канев. у. Cм. розгрязити.
Хрещатий, -а, -е. 1) Крестообразный, крестовидный. Хрещатий барвінок. Ворота дощані — хрещаті. Мир. ХРВ. 9. 2) Имѣющій на себѣ изображеніе креста. Червонії, хрещатії давнії корогви. АД. І. 218. 3) Хрещата плахта. = хрещатка. Чуб. VII. 428.
Штундарь, -ря, м. Штундистъ. Желех.