Бликання, -ня, с.
1) = блимання 1.
2) — очима = блимання 2.
Гуля́ти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Гулять, расхаживать, ходить, ѣздить гдѣ либо. От котик і довідався, що царь з дочкою гулятиме біля річки. По садочку я гуляю, товариша викликаю. В тій галері од пристані далеко одпускали, Чорним морем далеко гуляли. Вітер віє повіває, по полю гуляє. А думка край світа по хмарі гуля. Ревуть ляхи, а поставець по столу гуляє. 2) Кутить, веселиться, гулять, развлекаться, пировать. От знов грошей доволі; знов коваль п'є та гуляє. Гуляй, дитино, поки твоя година. Козацьтво гуляє, байрак гомонить. Гу́льма гуля́ти. Гулять напропалую. 3) Быть празднымъ. Козак — душа правдивая, сорочки не має — коли не п'є, так нужу б'є, а все не гуляє. Роби, не лежи, не гуляй! — сам Бог сказав. Шлях не гуляє, т. е. много на немъ народу. Щоб він, гуляючи, навчав Настусю заповідь. 4) Быть въ гостяхъ, развлекаться въ гостяхъ. То оце вже ви й додому? гуляйте в нас іще. Гуляйте! — Гуляли б, та хліба не брали. (Шутка). 5) Играть (въ различныя игры). Вони... гуляють у карти. Гуляють у тісної баби. 6) Танцовать. Він як заграв на ту дудку, то увесь товар і я гуляли до самого вечора. 7) О животныхъ: быть въ періодѣ случки, бѣгаться. Наша корова тепер саме гуляє.
Зіпрі́ти, -рію, -єш, гл. Вспотѣть.
Знамірятися, -ряюся, -єшся, сов. в. знаміритися, -рюся, -ришся, гл. Вознамѣриваться, вознамѣриться. Знамірився тікати додому.
Лепі́стка, -ки, ж. Лепестокъ. Ум. лепісточка.
Писачка, -ки, ж.
1) Ум. отъ писака. Писала писачка, читає собачка.
2) Заостренная палочка для расписыванія подошвы узорами.
Поприправляти, -ля́ю, -єш, гл. То-же, что и приправити, но во множествѣ.
Сталувати, -лую, -єш, гл. = знехтувати 1. Сталував одежу.
Трухлятина, -ни, ж. Гниль въ деревѣ. Покої були старі: в їх тхнуло трухлятиною.
Улік, -ка, м. = вулік. Ведмідь цілий улік меду припер.