Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вивішник, -ка, м. Раст. Geum urbanum L. ЗЮЗО. I. 124.
Жиді́вка, -ки, ж. Еврейка, жидовка. А хто хоче меду пити — ходім до жидівки, а в жидівки чорні брівки, високі підківки. Макс. (1849), 32. Ум. жидівонька, жидівочка.  
Завідь, -воді́, ж. Въ выраж.: чо́боти зши́ти під за́відь, т. е. такъ, что каблукъ пришить дратвою, образующею рубецъ сверху надъ каблукомъ. Черном.
Заплішува́ти 2, -шу́ю, -єш, гл. = заплішити. Росплішувалося мов ліжко, — треба заплішувати. Черниг. у.
Зачепи́ти, -ся. Cм. зачіпати, -ся.
Обділяти, -ля́ю, -єш, сов. в. обділи́ти, -лю, -лиш, гл. Надѣлять, надѣлить всѣхъ, раздѣливъ, дать всѣмъ. Батюшка вийшов на царські врата да почав проскурою народ обділяти. Г. Барв. 255. Як таки можна таким маленьким кусочком вареника та всю вашу громаду обділити. Кв. I. 256. Куплю в'язку бубликів, то й буде чим обділити дітей. Грин. III. 248. Чи час дари роздавати, короваєм обділяти? О. 1862. IV. 33.
Подзьобати, -ба́ю, -єш, гл. = подзюбати. Соловейко на маківці весь мак подзьобав. Грин. ІІІ. 129.
Прострибнути, -ну, -неш, гл. Проскочить.
Свинарка, -ки, ж. Свинопаска.
Тисячолітній, -я, -є. Тысячелѣтній. Погорджували тисячолітнім предківським словом. К. ХП. 122.