Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Автенти́чний, -а, -е. Достовѣрный, подлинный. Що більш довідуватимемось про неї, (старовину українську) з аутентичних джерел, то все виразніш стоятиме вона перед очима нашого духа. К. Досв. [изд. 1876]. 3.
Допали́ти, -ся. Cм. допалювати, -ся.
Набі́жний, -а, -е. Прижитой внѣ брака (о ребенкѣ). Це дитя набіжнеє у неї: вона покритка. Екатер. у.
Новобранець, -нця, м. Новобранець. Випровожала матусенька сина да у тиї новобранці. Лукаш. 72.
Нуд, -ду, м. 1) Скука, тоска, томленіе. МВ. (О. 1862. III. 35). З нуду грав на балабайку, брався до сопілки. Мкр. Г. 2) Тошнота. Швидко кинувся із хати, щоб холодною водою нуд угамувати. Мкр. Н. 9.
Одіватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. одітися, -дінуся, -нешся, гл. = одягатися, одягтися. Красна дівчина полощиться, полощиться, одівається. Чуб. V. 8.
Повнява, -ви, ж. = повня 1, 2. У повняві дізнає недостатку, всі злигодні подіймуться на його. К. Іов. 44.
Пошанівок, -вку, м. 1) = пошанівка. Як у пошанівку, то рукавиць цих з вас стане на три роки. Н. Вол. у. Та цею бочкою можна возити років з вісім, а в добрий пошанівок, то й на десять стане. Брацл. у. 2) Уваженіе. Жиш одна душа у неї мала й ласку і пошанівок. Федьк.
Прителющити, -щу, -щиш, гл. Притащить, принести. У приполі й її саму з поля, на панщині знайшовша, прителющила. Г. Барв. 121.
Стрибайчик, -ка, м. Прыгунъ. Эпитетъ зайца. Вх. Пч. II. 6. Ум. стрибайчичок.