Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бенькетува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Пировать, гулять. Де наші панують? Де панують, бенкетують? Шевч. Оттак Еней жив у Дідони.... пустився все бенкетувать. Котл. Ен. І. 25.
Жлуктія́ка, -ки, м. Ув. отъ жлуктій.
Лю́стерко, лю́стеречко, -ка, с. Ум. отъ люстро.
Поважний, -а, -е. 1) Почтенный, достойный уваженія. Іще трошки засоромилась перед поважним гостем, то й очиці спустила в землю. К. ЧР. 48. 2) Серіозный; солидный. Такий зробився тихий та поважний. Рудч. Ск. II. 162. Поважне обличчя. К. Досв. 127. Йому здавалось... ніби він чує поважну його мову. 3) у поважному стані. О женщинѣ: беременна. Пані моя нездужає: вона в поважному стані.
Пороспалюватися, -люємося, -єтеся, гл. То-же, что и роспали́тися, но во множествѣ.
Торос, -су, м. = тарас. Левч. 42.
Триніжка, -ки, ж. = триніжок. Н. Вол. у.
Урожай, -жаю, м. Урожай. Не вважай на врожай, а гречку сій, то хліб буде. Ном. № 5845. Не проси у Бога дощу, а проси урожаю. Ном. № 7270.
Хитрий, -а, -е. 1) Хитрый. Хитрий, як лисиця. Ном. № 1252. 2) Замысловатый. От де, люде, наша слава, слава України! Без золота, без каменю, без хитрої мови. Шевч. 46. 3) Скорый, быстрый. Вх. Уг. 272. Ум. хитренький.
Чернобривець, -вця, м. и пр. = чорнобривець и пр.