Вилинути 2, -ну, -неш, гл. Вылетѣть. Де ти, пташко? Вилинь, серце.
Гу́бка, -ки, ж. 1) Ум. отъ губа. Коли гроші кажуть, то всі мусять губки постулювати. Стисну щиро за рученьку, в губки поцілую. 2) Древесный грибъ, трутнякъ. Polyporus. Під пеньком губка. Пережженный трутнякъ даютъ собакамъ, заболѣвшимъ водобоязнью. Отсюда пословица объ упорномъ, не обращающемъ ни на что вниманій человѣкѣ. Хоч йому губки дай, а він усе своє. Разсердившись, говорятъ надоѣдливому просителю. Гу́бки, т. е. дам тобі́ гу́бки. 3) Труть. Взяв губку та крицю, креснув і викресав. Нема ні кресала, ні губки. 4) Въ основѣ для полотна, находящейся еще на сновальницѣ: то количество нитокъ, которое протянуто между двумя вертикальными сторонами въ одномъ мѣстѣ — отъ колышка до колышка. Употребляется какъ мѣра полотна: Одинадцять губок полотна було. Цілу губку я уткала. 5) «Полотнище шерстяной ткани, составляющее одну половину запаски, которая сшивается изъ двухъ губок». 6) — водяна́. Раст. Spongia fluviatilis. L.
Духо́вий, -а, -е. Духовный, къ духу относящійся. Якась незвичайна сміливість і духова міць.
Жидува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Быть евреемъ, жидовствовать. Покинь, жиде, жидувати, ходім хліба заробляти.
Збіч, збо́чу, м. Склонъ (горы). Наближився він до збочу гори Оливної. .
Зморити, -рю́, -риш, гл. Утомить, изнурить. Барабаш, зморений кріпкими трунками од Хмельницького.
Коляса, -си, ж. Экипажъ, коляска. Ой пізнала мила вороні коні, а ще пізнавай новую колясу. Їхала, кажуть, одна скупа пані... і попалася розбійникам: обступили колясу. Ум. коляска, колясонька, коля́сочка. Ласка не коляска: сівши, не поїдеш. Вже кучері молодії на колясоньках стоять і віжечки шовковії в білих рученьках держать. Уже кониченьки позапрягані, і колясочки позавертані, тільки сісти та поїхати.
Схрякатися, -каюся, -єшся, гл. Отхаркаться. Покуре люльки, то й схрякається чоловік, то й лекше на груди.
Табаченція, -ції, ж. Шутливое отъ табака.
Таксатор, -ра, м. Таксаторъ, оцѣнщикъ лѣсовъ и угодій по ихъ доходности.