Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вистрелювати, -люю, -єш, сов. в. вистрелити, -лю, -лиш, гл. Выстрѣливать, выстрѣлить. Той стрілець вистрелив, убив вовка. Рудч. Ск. І. 72.
Горі́лиця, -ці, ж. = Горілка. К. ЦН. 281. Горілице оковита, кажуть тебе люде пити. Чуб. V. 1099.
Душе́вний, -а, -е. Душевный. Тепер я тебе рішена, радість моя душевна! Чуб. ІІІ. 15.
Милі́н, -на, м. Рукоятка у ручной мельницы. Н. Вол. у.
Облопатися, -паюся, -єшся, гл. Обожраться.  
Повдовольнятися, -ня́ємося, -єтеся, гл. Удовлетвориться (о многихъ).
Снігурка, -ки, ж. Раст. Anemone nemorosa. Вх. Пч. II. 29.
Тулуб, -ба, м. Туловище. Борз. у. Текли річки все кровавиї, мостили мости все тулубами, козацькими все головами. Лукаш. 69. (У відьом) тільки душа вилітає, а тулуб їх зостається. Г. Барв. 55. Ум. тулубе́ць.
Уминати II, -наю, -єш, сов. в. умкнути, -ну, -неш, гл. 1) Проходить, пройти мимо. 2) Пропускать, пропустить, опускать, опустить. Повісти, як усе було — не вмини нічого. МВ. ІІ. 149.
Шолудивник, -ка, м. Раст. Pedicularis comosa L. ЗЮЗО. І. 131.