Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дарови́зно нар. Даромъ, въ подарокъ. Він дав даровизно мужикам землі. Верхнеднѣпр. у.
Кійло, -ла, с. Ковыль, Stippa pennata. О. 1862. V. Кух. 38. Ой по горі, по горі, там Грицюхно ходить, там біле кійло косить та коню свойму носить. Грин. III. 462.
Підійняти, -ся. Cм. підіймати, -ся.
Присвоїтися, свою́ся, -їшся, гл. Сродниться. Із чужим, як проживеш днів з двадцять, та й то присвоїшся, а то ж таки брат рідний. Волч. у.
Ростанцювати, -цюю, -єш, гл. Развлечь танцами. Не жадну й тугу танцюра ростанцює. МВ. ІІ. 109.
Саниці, -ць, ж. мн. Полозья. Вх. Лем. 464.
Сконати, -на́ю, -єш, гл. Скончаться, умереть. Бодай тії не сконали, що нас розлучили. Чуб. V. 250. Гриць сконає, нім когут запіє. Гол. І. 202.
Стишка нар. = стиха 2. Знишка та стишка. Ном. № 3037. Так як та свиня: стишка мішки рве. Ном. № 3038.
Укоснутися, -нуся, -нешся, гл. Привязаться. Сидить чернець, Богу молиться, як укоснулись до його чорти! Почали скушать його. Грин. II. 11.
Цілик, -ка, м. = цілина. Черк. у.