Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бесіт, ту?, м. Раст. Epilobium augustifolium. Лв. 98.
Вельбучитися, -чуся, -чишся, гл. Важничать, чваниться. Черниг.
З'їзди́тися 2, -джуся, -дишся, сов. в. з'їхатися, з'їдуся, -дешся, гл. Съѣзжаться, съѣхаться. Тим ся кажу поховати, де ся пани з'їздя. Гол. І.
Комиза, -зи, ж. 1) = комиз. 2) Капризный, привередливый человѣкъ.
Кондійка, -ки, ж. Ендова; церковный сосудъ, въ которомъ святятъ воду.
Москва́, -ви, ж. 1) Москва (городъ). 2) = москаль. Москаль, що якесь старе залізо продавав... і не чує, що жвавий міщанин у чемерці штовха його: «Москва, москва, чи продаєш залізо?» МВ. І. 24.
Надба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Нажить, пріобрѣсть, благопріобрѣсть, заработать. Запряна пучками та надбала ручками. Ном. № 9963.
Наздогна́ти Cм. наздоганяти.
Поросходитися, -димося, -дитеся, гл. Разойтись (о многихъ). Послі вечері зараз поросходились на спочинок. К. ЧР. 52. Деякі з шляхетства, що бенкетували, поросходились. Стор. МПр. 98. Чи ще є люде біля волости? — Багато вже поросходилось, а трохи ще є. Харьк.
Росказати Cм. росказувати.