Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вишкандибати, -баю, -єш, гл. Выйти хромая. Вишкандибав з хати. Харьк. у.
Вонпити, -плю, -диш, гл. Сомнѣваться. Не вонпив старий Шрам, що син його Петро укладе Тура. К. ЧР. 169.
Глотити, -чу, -тиш, гл. Тѣснить, толпиться. Чого ви так глотите? почекайте трошки. Ольгоп. у.
Деся́точок, -чка, Ум. отъ десяток.
Козирь, -ря, м. 1) Козырь. До всякої масти козирь. Ном. № 13551. 2) Картузъ (головной уборъ). Паробічка в жупанині, на голові козір. О. 1861. VIII. 19. З) Желѣзная лопата. Терск. обл. Пятигорск. окр. 4) Бойкій, бравый человѣкъ. Вже козирь-дівка — не вам рівня. Шевч. 310. 5) козирем стояти, дивитися. Стоять въ вызывающей позѣ, имѣть вызывающій, задорный видъ. А то ж як? кажуть, стоячи козирем, міщане. К. ЧР. 72. Ум. козирьо́к.
Лаба, -би, ж. 1) = лапа. Медвідь лежит, догори лаби держит. Грин. III. 504. 2) Ножки въ козлахъ и пр. Cм. ремісник. Шух. І. 179, 257. Ум. лабка.  
Подобріти, -рію, -єш, гл. Сдѣлаться добрѣе. О. 1861. XI. Св. 67. Ох, арендар подобрів, взяв жінку з собою, тепер мене оставив з дітьми сиротою. Чуб. V. 1089.
Променистий, -а, -е. = промінистий. Веселого променистого ранку. МВ. ІІ. 147.
Розвірняка, -ки, об. Разиня, ротозѣй. Я стою проворняка, а він где розвірняка, та мені дигильом у рот. Ном. № 6594.
Сотатися, -та́юся, -єшся, гл. 1) Мотаться. Запхай кінці в середину, щоб не соталось. Його слова лилися з уст одно за другим, неначе соталися низкою. Левиц. Пов. 244. 2) О людяхъ: сновать. Довгенько треба сотатись поміж хатки, нім доберемся до міста. Св. Л. 23.