Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бетежний, -а, -е. Больной. Вх. Зн. 2.
Будник, -ка, м. Работникъ на поташномъ заводѣ. Ум. будничок.
Голодюк, -ка, м. Голодающій. К. Пс. 84.
Дхну́тися, дхне́ться, гл. безл. Вздохнуться. Нехай мойму миленькому легесенько дхнеться. Чуб. V. 570.
Надро́чувати, -чую, -єш, сов. в. надрочи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Науськивать, науськать. Надрочив собак на мене. 2) У Стороженка надрочи́ти употреблено въ значеніи: быстро написать. Налагожусь писать..., — нічого в голову не лізе. Примірявсь-примірявсь, а далі й думаю: він дуже ласий до дівчат, — нехай же посміється, — взяв та й надрочив... Стор., Вуси.
Пам'ятник, -ка, м. Памятникъ. Левиц. Пов. 134.
Парування, -ня, с. 1) Выдѣленіе пара. 2) Соединеніе въ пары; спариванье. Г. Барв. 316. 3) Женитьба, вступленіе въ бракъ. Витягли всі грошенята, що Максим наскладав до парування. Мир. ХРВ. 165. Ум. паруваннячко. Через теє паруваннячко утеряла дівуваннячко. Грин. III.
Перегуснути, -ну, -неш, гл. Слишкомъ загустѣть.
Питання, -ня, с. Вопросъ. Непевним голосом став Павло на питання росказувати. МВ. (О. 1882. І. 101). Ні.... одказала Мотря, здивувавшись такому питанню. Мир. ХРВ. 17. Ум. питаннячко. МВ. (О. 1862. .І. 79)
Хвасті, -тів, ж. = хвастощі. Дайте санчат хвасті підомчать. Ном. № 13535.