Бетежний, -а, -е. Больной.
Брижка, -ки, ж. Ум. отъ брижа.
Вогняний, -а, -е. Огненный. Вогнянії язики. Шле святого Ілію на вогняній колісниці.
Заве́злиско, -ка, с. Мѣсто, гдѣ почва глубоко запала.
Зани́куватися, -куюся, -єшся, [p]одн. в.[/p] заникну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Заикаться, заикнуться. Як говорить, то все заникується.
Колотити, -чу́, -тиш, гл. 1) Мутить. Два голуби воду пили, а два колотили. 2) Масло сбивать. 3) Ссориться. Як у клуні не молотить, то в хаті колотить. 4) Помыкать; распоряжаться чѣмъ. Так колотить всіма, як вир водою. Оце колотить, як чорт лозою. Поснули й ви, що світом колотили.
Підточити Cм. підточувати.
Поосипатися, -паємося, -єтеся, гл. Осыпаться (во множествѣ). Як стрепенув... яблуню, так яблука і поосипались.
Приязність, -ности, ж. Привѣтливость, дружелюбіе.
Хлюпостіти, -щу, -стиш, гл. = хлюпотіти. Щось хлюпостить постолами, чвяка щось по грязі.