Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Війтів, -това, -ве Принадлежащій війтові. Нема над ню і над війтову свиню. Ном. № 2517. Не війтова дочка, та до речі говорить. Ном. № 13059.
Єдна́ків, -кова, -ве и одна́ковий, -а, -е. = однаковий. Хоч я піду і за Краків, всюда буду я єднаків. Гол. І. 364. Однаково, нар. 1) = однаково. 2) Однако. На Олимпських положися, вони все злее оддалять.... єднаково ж сам не плошайся, з аркадянами не братайся, — вони латинцям вороги. Котл. Ен. V. 8.
Заня́вкати, -каю, -єш и занявча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Замяукать.  
Запеча́лити, -лю, -лиш, гл. Опечалить. Лона в мене не вечеряла, тілько мене запечалила. Мет. 290.
Збут, збу́ту, м. Сбытъ. Оце ж який на них збут великий. Гацц. Аб. 62.
Плюнути, -ну, -неш, гл. Плюнуть.
Поперевіювати, -віюю, -єш, гл. Перевѣять (во множествѣ).
Розбишакувати, -ку́ю, -єш, гл. Разбойничать. День-у-день пєте, гуляєте та розбишакуєте. Мир. ХРВ. 243.
Розвиток, -тку, м. Развитіе. Желех.
Тарагунитися, -нюся, -нишся, гл. Двигаться всею массой. Брацл. у.