Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Біжник, -ка, м. Полочка для иконъ. Конст. у.
Гострове́рхий, -а, -е. Конусообразный. островерхій. К. ЧР. 5. Взялись димом гостроверхі шляхецькі будинки. К. Досв. 123.
Дочува́тися, -ва́юся, -є́шся, сов. в. дочу́тися, -чу́юся, -єшся, гл. Слышать, услышать. Рудч. Ск. II. 206. К. ЧР. 138. ЗОЮР. І. 116. Уранці дочуваємся, аж коні наші у пана: на житі занято. Н. Вол. у. Як дочується старшина, що ми його лаємо, — буде нам. Волч. у. Нептун дочувсь в скляних будинках, що пробу закричав Еней. Котл. Ен.
Зая́кати, -каю, -єш, гл. Заговорить, закричать: «Я! я!» Братця! хто хоче горілку панську пити? — Я! я! я! так усі й заякали. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Негодонька, -ки, ж. Ум. отъ него́да.
Парадник, -ка, м. Франтъ, щеголь. Вх. Лем. 447.
Повнота, -ти, ж. Полнота. Жадає, щоб швидче явилась у повноті краса миру. Кв.  
Розсмішити, -шу́, -ши́ш, гл. Разсмѣшить. А вже розсмішити, так їй подавай. Кв. І. 158.
Рукавичник, -ка, м. Перчаточникъ.  
Тябричити, -чу, -чиш, гл. Тащить. Як прийде вербич, три кожухи тябрич. Ном. № 427.