Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Буквиця, -ці, ж. Раст. a) Betonica officinalis L. ЗЮЗО. І. 114. Мил. М. 23. б) — біла. Primula officinalis L. ЗЮЗО. І. 132. Ум. буквичка.
Вугнавець, -вця, м. = гунявий. Желех.
Гладун, -на, м. 1) Полный, жирный человѣкъ. Н. Вол. у. 2) = веретільник. Вх. Пч. ІІ. 16. 3) Раст. Herniaria glabra L. ЗЮЗО. І. 124.
Збача́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. зба́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Извинять, извинить. Нехай тобі Бог звидить і збачить. Ном. № 4129. От же Господь їй, лиходійці, сього й не збачив: хоч не скірен, та влучен. Г. Барв. 52. 2) Замѣчать, замѣтить, увидѣть. Вх. Уг. 240.
Перемусувати, -сую, -єш, гл. Перепѣниться.
Позапалювати, -люю, -єш, гл. Зажечь, поджечь (во множествѣ). Свічі позапалювані. Грин. ІІІ. 147.
Приваб, -бу, м. = приваба. Желех.
Промарудитися, -джуся, -дишся, гл. Прокопаться, провозиться, промѣшкать.
Споруджувати, -джую, -єш, сов. в. спорудити, -джу, -диш, гл. Сооружать, соорудить; устраивать, устроить. На скелях він житло собі спорудив. К. Іов. 90. Спорудили церкву. Г. Барв. 171.
Тростка, -ки, ж. Ум. отъ трость.