Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Болотяник, -ка, м. Чортъ, живущій въ болотѣ. Чуб. І. 193.
Воробня, -ні, ж. соб. Воробьи. Желех.
Дідови́н, -на, м. Нищій. За дідовином, за його сином тра рано вставати, торби латати. Гол. II. 688.
Жа́б'ячий, -а, -е. Лягушечій; жабій. Пошитий із самих жаб'ячих спинок. Ном. № 5713. жа́б'яча губа́. Родъ несъѣдобнаго гриба. жаб'яча цибуля. Раст. Scirpus Tabernaemontani Gmel. ЗЮЗО. I. 135. — зілля. Раст. Лютикъ, Anemone ranunculus.
Овершки, -ків, м. мн. Вершина стога. Левч. 10.
Панча I, -чі, ж. = опанча. Мнж. 173.
Перепеличий, -е Перепелиный. Перепеличе сало.
Пічкурувати, -ру́ю, -єш, гл. Быть истопникомъ. Черк. у.
Хробот, -ту, м. Хрустѣніе, трещаніе. Вх. Зн. 54.
Чуркати, -каю, -єш и чуркотіти, -кочу, -тиш, гл. Бить струей литься струей. Желех. Вх. Лем. 483.