Голосочок, -чка, м. Ум. отъ голос.
Гу́бці, -бець, ж. мн. Губки. Мандзейко, душейко, дай же ми губці.
Гу́лиця, -ці, ж. = Вулиця. А на нашій гулиці усе хлопці молодці. Ум. Гу́лонька, гу́лочка. Вийди, доню, на гулоньку. За дудочку да й на гулочку.
Димка́рь, -ря́, м. Выбойщикъ, набивающій выбойку.
Дрилюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. 1) Сверлить дрилем. 2) Очищать крыжовникъ, смородину и т. п. отъ косточекъ.
Златоси́ній, -я, -є. Синій съ золотомъ. Ой із города Трапезонта виступала галера трьома цвітами процвітана, мальована: ой первим цвітом процвітана, — златосиніми киндяками побивана.
Зраділий, -а, -е. Обрадовавшійся. Боже, гарно!... токоче її зраділе серце.
Нако́чувати 2, -чую, -єш, сов. в. накоти́ти, -кочу, -тиш, гл. 1) Прикатывать, прикатить многое на извѣстное мѣсто. Багато каміння туди накотили. 2) Накатывать, накатить (дорогу). 3) Приваливать, привалить. Високу могилу насипали, дорогим камінням накотили.
Охижа, -жі, ж. Защита (въ смыслѣ строенія).
Роджати, -джа́ю, -єш, гл. Рождать. І роджає беззаконня на громадське безголовя.