Гуся́тниця, -ці, ж. Родъ большой глиняной кастрюли.
Дола́зити, -ла́жу, -зиш, сов. в. долі́зти, -зу, -зеш, гл. 1) Долазить, долѣзть. 2) Добираться, добраться, дотаскиваться, дотащиться. От і долізла до якогось писарчука у тяжиновому халатику. Як хан долізе до Криму.
Забри́шкатися, -каюся, -єшся, гл. Заважничать, зачваниться; закапризничать.
Мельну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ моло́ти. Язичок мельне, та й у кут, а стіну натовчуть.
Навереща́ти, -щу́, -щи́ш, гл. Накричать, наговорить рѣзкимъ крикливымъ голосомъ. Наверещала повну хату, та все чортзна-що!
Омилок, -лку, м. Раст. Lolium temulentum.
Рімнати, -на́ю, -єш, гл. = рівняти. Розстання з милим смерті ся рімнає.
Ростік, -току, м. 1) Мѣсто раздѣленія улицы или дороги на двѣ, рѣки на два рукава. Ой в городі на ростоці пють, гуляють запорожці. На ростоці, на потоці два голуби воду пили. 2) Разгонъ? Угамуй рогатих турів, гордих дук у срібній зброї, росточи лихим ростоком, най не пють крови людської. 3) мн. Уголъ скамьи на по́куті. Отут сідайте на ростоках.
Сотатися, -та́юся, -єшся, гл.
1) Мотаться. Запхай кінці в середину, щоб не соталось. Його слова лилися з уст одно за другим, неначе соталися низкою.
2) О людяхъ: сновать. Довгенько треба сотатись поміж хатки, нім доберемся до міста.
Табашник, -ка, м. и пр. = табачник и пр.