Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бушки! Дѣтск. = бусі.
Генеральний, -а, -е. Высшій, главный.
Летя́чий, -а, -е. = летючий 1. Летячу птицю б'є. Канев. у.
Обезголовити, -влю, -виш, гл. Обезглавить. Только у Стороженка: Разом з обезголовленим трупом звалився з дуба чоловік. Стор. МПр. 107.
Позаторішній, -я, -є. Позапрошлогодній. Позаторішню весну його лихий поніс чогось за Десну. Греб. 383.
Попадатися 2, -даюся, -єшся, сов. в. попастися, -ду́ся, -де́шся, гл. Попадаться, попасться, быть пойману, захвачену. Попалася в лихі руки невірній дружині. Мет. 253.  
Порожнем нар. Порожнемъ. Порожнем їхати. Зміев. у.
Пороздзяплювати, -люємо, -єте, гл. Тоже, что и роздзяпити, но во множествѣ.
Почеплятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. Прицѣпиться, привѣситься (во множествѣ).
Ру́та, -ти, ж. 1) Раст. a) Ruta graveolens L. Вх. Пч. І. 12. Мил. 35. ЗОЮЗ. I. 134. Зелене, як рута. Ном. 13156. б)пташи́на. Fumaria officinalis. ЗЮЗО. І. 123. в)польова́. Onobrychis sativa. Лв. 100. 2) Родъ писанки съ рисункомъ, въ которомъ заключается близкій къ трезубцу знакъ трискелъ или трикветръ. КС. 1891. VI. 366. Ум. Ру́тка, ру́тонька, ру́точка. Чуб. V. 401, 857; III. 150.