Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ґалда, -ди, ж. Взятка. Полт. Рк. Номиса.
Затопта́ти Cм. затоптувати.
Збілі́лий, -а, -е. Побѣлѣвшій. А вона й не скричала, тілько зітхнула тихо й скотилася з лавки, як сиділа, з тими шитками у ручках збілілих. МВ. (О. 1862. І. 89). Обличчя збіліле. МВ. (О. 1862. І. 88).
Омивати, -ва́ю, -єш, сов. в. омити, -мию, -єш, гл. = обмивати, обмити.
Отак нар. = Оттак. Отак по козацьки: нема хліба, їсти пляцки. Ном. 12291.
Оттам нар. Вотъ тамъ. Оттам на городі вовк свиню ззів. Ум. оттамечки.
Перевідати, -ся. Cм. перевідувати, -ся.  
Попосмутувати, -ту́ю, -єш, гл. Попечалиться много. Попосмутував я на чужині. Г. Барв. 407.
Тира, -ри, ж. То-же, что и котець 1, но большихъ размѣровъ. Браун. 16.
Угачувати, -чую, -єш, сов. в. угати́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) = загачувати, загатити. Я поробив так, що ізроду довіку не вгатять греблі. Чуб. Пан б'є та муче людей, щоб мерщій вгачували (греблю). Чуб. 2) Только сов. в. Ударить. Ото го вгатив. Вх. Зн. 72.