Видра, -ри, ж. Выдра рѣчная, Lutra vulgaris. Въ нижеслѣдующей пословицѣ въ томъ-же значеніи, что и вирва. Хотіла баба видри, та насилу сама видралась.
Ковта́ти, -та́ю, -єш, одн. в ковтну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Глотать, глотнуть. Мовчав він, мовчав, тілько знай сльози ковтає. Бідна Леся мабуть добре ковтнула знахарчиного зілля од переполоху. сли́нку ковта́ти. Видѣть, какъ другіе ѣдятъ, а самому не имѣть возможности. Нашому теляті лиш слинку ковтати. Употребляется и въ болѣе широкомъ значеніи: не имѣть возможности сдѣлать желаемаго въ то время, какъ другіе дѣлаютъ.
Мовчо́к, -чка, м. Молчокъ, молчаніе. Мовчок: розбив тато горщок; а мати й два, та ніхто не зна. мовчком = мовчки.
Обратися, оберуся, -решся, гл. Найтись. Нехай між вами обереться хто сміливий та пійде вночі на грішну могилу.
Поведінка, -ки, ж. = поведенція. Чи й у вас, як у нас, така поведінка: за копійку сто парубків, за сто рублів дівка. Така у нас поведінка, що мусять підпарубочі ватажним парубкам коней подати.
Повитавати, -таю, -єш, гл. Показаться (изъ подъ протаявшаго снѣга). Травичка повитавала з під снігу.
Привал, -лу, м. Выступъ скалы. Сіли собі на привалу, люльки закурили.
Прозір, -зору, м. 1) Отверстіе въ крышѣ для прохода дыма и пр. 2) Просвѣтъ, дыра между сложенными бревнами. Клади дрова щільніш, а то прозір великий. 3) Дурной глазъ, взглядъ, отъ котораго приключается болѣзнь, сглазъ.
Рипяк, -ка, м. Раст. Arctium majus.
Рудобривий, -а, -е. Рыжебровый. Чужа пані рудобрива.