Аа́куватий, -а, -е. Употребляющій великорусскую акающую рѣчь. Аакувата Русь.
Ґрунтови́й, -а́, -е́. 1) Почвенный. 2) Землевладѣльческій.
Дзидзи́кати, -каю, -єш, гл. Говорить, какъ выговариваютъ евреи. Бо й правда, що сей Юдун дзидзикав мов справжній жид.
Досі́ювання, -ня, с. и пр. = досівання и пр.
Зані́ска, -ки, ж. = занізка.
Краєвий, -а, -е. Мѣстный. Широко роскидав він вісти про краєве духовенство.
Нахиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. нахилити, -лю́, -лиш, гл.
1) Наклонять, наклонить. Як дуба не нахилиш, так великого сина на добре не навчиш.
2) Склонять, склонить (кого къ чему). Не нахиляв (її) на свою стежку.
Перевікувати, -ку́ю, -єш, гл. Прожить жизнь.
Побочень, -чня, м. Боковая полоса въ шлеѣ.
Шпуля, -лі, ж. Цѣвка, шпулька, катушка въ самопрялкѣ, — на нее наматываются при пряденіи нитки. Я вже шпулю напряла.