Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гавити, -влю, -виш, гл. Ротозѣйничать, зѣвать.
Допильно́вувати, -но́вую, -єш, сов. в. допильнува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Досматривать, досмотрѣть, достерегать, достеречь. Допильнуй діток моїх. Знають німці, як хутче збірати збожжя і як допильнувати його. Дещо, 11.
Дурнові́с, -су, м. = дармовіс 2. О. 1862. VIII. 33.
Зволокти́, -ся. Cм. зволікати, -ся.
Кебета, -ти, ж. Дарованіе, умѣніе, способность. Ех, як би то!.. Та що й казать! Кебети не маю. Шевч. 46.
Полоник, -ка, м. 1) Разливная ложка, большая ложка. Шух. І. 250. Замішався, як полоник межи ложками. Ном. № 7936. 2) Головастикъ.
Посиротіти, -тіємо, -єте, гл. Осиротѣть (о многихъ). Г. Барв. 172. Я молода завдовіла, діти мої посиротіли. Чуб. V. 806. Завсіда ми з худобою були, а тепер оце посиротіли. Драг. 143.
Присвідчити, -чу, -чиш, гл. Засвидѣтельствовать, удостовѣрить. Чуб. V. 137.
Свитянка, -ки, ж. Короткая свитка. Ввійшла дівчина.... в свитянці з червоним з холоду носом. Г. Барв. 42.
Смілішати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться смѣлѣе.