Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Арешта́нт, -та, м. Арестантъ. Над бідним арештантом кождий сі збиткує. Фр. Пр. 9.
Відіймати, -маю, -єш, сов. в. відійняти, -йму, -меш, гл. Отнимать, отнять. Грин. ІІІ. 519. Воли випрягає, пугу одіймає. Чуб. V. 279. Що малий пан вліпить, то і великий не відойме. Ном. № 1277.
Дя́кувати, -вую, -єш, гл. Благодарить. Дякує красно. АД. І. 16. Дякую тобі, мати, да що ти породила, тілько не дякую, що не оженила. Чуб. Чого сидиш, Марусенько, чом не дякуєш батеньку? Мет. 225. Ой не дякуй мені, брате. К. Досв. 84. дя́кувати господо́ві. Благодаря Бога.
Зумлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. зуми́тися, -млюся, -мишся, гл. Изумляться, изумиться, поразиться. Зумлялися усі величчєм Божим. Єв. Л. IX. 43. Зумилася ж я! МВ. ІІ. 124. Йосип зумився, що Христос народився. Грин. III. 33.
Повандрувати, -рую, -єш, гл. = помандрувати. Куди та дівчина повандрує? Чуб. V. 96.
Подущина, -ни, ж. Подушка, не особенно хорошая подушка. ЕЗ. V. 93.
Поодх.. Cм. повідх..
Призба, -би, ж. Заваленка. Чуб. VII. 380.
П'ятдесятолітній, -я, -є. Пятидесятилѣтній. П'ятдесятолітній год, як вони побралися. Кролев. у.
Слабо нар. Плохо, мало. Слабо зродило буришка. Вх. Зн. 64.