Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Валяти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Валить, сваливать, опрокидывать. Чорт росердився, налітає і хату валяє. Рудч. Ск. II. 116. Буйний вітер в полі повіває, бідного козака із ніг валяє. АД. І. 2) Валять (сукно). 3) Бить, сбивать (съ дерева). 4) Пачкать, марать. Помалу ступайте, пилу не збивайте, шмаття не валяйте. Чуб. ІІІ. 34. 5) — коней. Выхолащивать лошадей. Шух. І. 211. 6) Испражняться. Мнж. 122.
Вибаяти, -баю, -єш, гл. Выболтать, разсказать. Що бають, то вибають. Ном. № 7810.
Гніванка, -ки, ж. Гнѣвъ, ссора. Тут така була гніванка, що Господи, та й годі! Черниг.
Крівавниці, -ць, ж. мн. Красныя бусы. Гол. Од. 70.
Миші́й, -шію́, м. Раст. a) Setaria glauca. ЗЮЗО. I. 136. б) Setaria viridis. ЗЮЗО. I. 136.
Повихарчовуватися, -вуємося, -єтеся, гл. Израсходовать съѣстные припасы (о многихъ). Ми повихарчовувались уже. Н. Вол. у.  
Розгайкатися, -каюся, -єшся, гл. Раскричаться, зовя кого либо.
Росівниця, -ці, ж. Родъ кушанья. Шух. І. 141, 142.
Таксувати, -су́ю, -єш, гл. Оцѣнивать, дѣлать оцѣнку. Десь там зробили плуг і ходили по світі таксувати, що плуг варт. Гн. І. 39.
Червенобочка, -ки, ж. Порода грушъ. Вх. Уг. 274.