Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бережан, -на, м. Прибрежный житель.
Засвіѣчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. засвіти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Зажигаться, зажечься. Чом ти досі не світиш? — Та ніяк лямпа не засвічується. 2) Только сов. в. Освѣтиться, засвѣтиться, засіять. Ой чому, чому у сьому дому так рано засвітилося? КС. 1883. II. 371. Він як угледів дівчину, аж очі йому засвітилися. МВ. Город, мов на свято, засвітився. Мені тепер саме на веселу жизнь засвітилось. Г. Барв. 10. каганці́ в оча́х засвіти́лися. Искры изъ глазъ посыпались. Ном. № 3982.
Нала́пуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. нала́патися, -паюся, -єшся, гл. Нащупываться, нащупаться.
Непристойно нар. Неприлично.
Новенький, -а, -е., Ум. отъ новий.
Перегоряти, -ря́ю, -єш, сов. в. перегорі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Перегорать, перегорѣть. Прикілок перегорить надвоє. Грин. І. 70.
Порозрізувати, -зую, -єш, гл. Разрѣзать (во множествѣ).
Проносити, -шу, -сиш, сов. в. пронести, -су, с-е́ш, гл. 1) Проносить, пронести. Рудч. Ск. І. 69. 2) Слабить, прослабить.
Сеструня, -ні, сеструся, -сі, ж. ласк. отъ сестра. О. 1862. VІІІ. 14. Св. Л. 248. Ой не є ж то зазуля, но твоя сеструня. Гол. І. 196. Ні батька, ні матусі, ні рідненької сеструсі. Чуб. V. 983.
Упокоювати, -ко́юю, юєш, сов. в. упоко́їти, -кою, -їш, гл. Успокаивать, успокоить. В одному Возі моє серце себе впокоїть, одпочине. К. Псал. 139. Як нема долі, нема талану, то й достатки не впокоять. Мир. Пов. II. 84.