Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бігота, -ти, ж. Названіе кошки въ сказкѣ. Мнж. 122.
Жениха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. Ухаживать. Часто ходив, вірно любив, вірно женихався. Мет. 85. Чи се тая дівчинонька, що я женихався? Мет. 69.
Імкий, -а́, -е́ = ємкий. Волч. у.
Лапу-лапу, меж., выражающее: а) ощупываніе съ цѣлью нахожденія чего-либо. Лапу-лапу по лавиці, налапала мохнатиці (рукавиці). Ном. стр. 303, № 457. б) Тяжелые, медленные шаги. Не знав добрий чоловік та із чого жити: мусив собі волика купити. А воличок лапу-лапу, корівонька рику-рику... Рудч. Ск. І. 51.
Означати, -ча́ю, -єш, сов. в. означи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) = значи́ти, позначити. Ввесь поїзд наш (весільний) означений, а наш князь не означен. Де б його таку швачку обиськать, щоб його означить? Грин. III. 433. 2) Только несов. в. Значить, означать. Що воно означа, нехай письменні розберуть. Стор. МПр. 167.
Повихоплювати, -плюю, -єш, гл. Выхватить (во множествѣ). Дала своїм дітям по бублику, а ті шибеники сусідські повихоплювали з рук. Харьк. у.
Полусеток, -тка, м. ? Накупив шість полусетків полотна. Драг. 336.
Попутати, -таю, -єш, гл. Спутать (лошадей). Попутали коників у долині. АД. І. 269.
Притруд, -ду, м. = підбій 3. Вх. Пч. І. 5. Cм. набій.
Реля, -лі, ж. 1) Чаще во мн. ре́лі. Качель. Пішли на релі поколихаться. Лебед. у. 2) = ліра. О. 1861. V. 52.