Вести, веду, -деш, гл.
1) Вести. Взяла коня за гнуздечку, веде коня у стадницю. Ти вів народ свій, як отару, жезлом Моисея та Арона.
2) — голос. Пѣть, тянуть голосомъ. Лугом іду, голос веду — луже, розвившіся! Як же він високо веде.
3) — мову. Разговаривать, вести рѣчь. Вони тоді саме вели про його мову між собою.
4) — нитку. Выводить нитку.
5) — перед. Предводительствовать, командовать: быть впереди, во главѣ. Господарює Хвесиха, у всьому перед веде, а Хвесько слуха її й поважа. На вечорницях.... у колядці, ніхто як я перед вела.
6) — порядок. Распоряжаться. Тобі, мати, порядок вести.
7) — танок. Cм. танок.
Відгризатися, -заюся, -єшся, сов. в. відгризтися, -зуся, -зешся, гл. 1) Отгрызаться, отгрызться. Вовчими зубами відгризуся, ведмежою силою відборюся. 2) Отгрызаться, отгрызться, отбраниться. Як напало на мене семеро перекупок, то ледві одгризлась.
Відплющити, -ся. Cм. відплющувати, -ся.
Гиття меж. Крикъ для понуканія лошадей. Cм. гетта.
Гра́нь, -ні, ж. 1) Межа, граница. Саме на грані росте дуб. 2) Грань, боковая плоскость въ многогранникѣ. 3) Крупные горящіе уголья. 4) = Границя 2, Cetrario islandica L. 5) Раст. Sticta.
Жадо́ба, -би, ж. 1) Жажда, сильный аппетитъ. Десь у жадобу ззів та вода напивсь, та з того й сталось. 2) Желаніе. Все вона світом нудить, все ні до чого у неї нема охоти, ні до чого жадоби. Велика жадоба у простих людей до освіти. О неситая жадоба старшинування! тепер то я побачив тебе в вічі. 3) Жадность. До ласощів жадоба наглая напала.
Підрізка, -ки, ж. Мѣтка на ухѣ овцы: отрѣзано полъ уха.
Подяка, -ки, ж. Благодарность.
Пообіцятися, -цяюся, -єшся, гл. Дать обѣщаніе, обѣщаться.
Щербина, -ни, ж. Зазубрина, брешь, изъянъ. Як умре дитина, то мала щербина; а як тато або мама, то велика яма. Ум. щербинка.