Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Буріти, -рі́ю, -єш, гл. Становиться бурымъ, бурѣть. Де-де буріє останнє просо і пізня гречка спіє. О. 1861. XI. 100. Погляну я у віконце, калина буріє. Чуб. V. 649.
Голодниця, -ці, голоднівка, -ки, ж. = здухвина. Желех.
Голодно нар. Голодно. Той рік голодно було скрізь. Каменец.
Заввиш, завви́шки, нар. Вышиною. Кров із ями свистала вгору заввишки з чоловіка. ЗОЮР. І. 302. Де хата стояла, — кропива та бур'ян заввишки з мене поросло. Г. Барв. 176. Ум. завви́шечки.
Зомкнути, -ся. Cм. зімкнути, -ся.
Ма́чуха, -хи, ж. Мачеха. Горілка не дівка, а мачуха не мати. Ном. № 9378. Добре тому жити, в кого рідная мати, в мене молодої мачуха лихая. Чуб. V. 565.
Осипати, -па́ю, -єш, сов. в. оси́пати, -плю, -леш, гл. = обсипати. Знати, знати козацьку хату скрізь десяту: вона соломою не покрита, приспою не осипана. О. 1861. V. 8.
Помаґлювати, -люю, -єш, гл. Выкатать на каткѣ (во множествѣ).
Скепка, -ки, ж. = скіпка.
Цваркати, -каю, -єш, гл. 1) Чирикать. Желех. 2) Говорить на непонятномъ языкѣ, напр. по еврейски. Вх. Зн. 77.