Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Аса-ля! меж. Крикъ для отогнанія свиней. Шейк.
Гуртопра́в, -ва, м. Гуртовщикъ, пастухъ, гонящій гурт.
Їдениця, -ці, ж. = єдиниця. Ой була я у батенька та їдною їденицею. Грин. III. 681.
Лопота́ти, -чу́, -чеш и лопоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Шелестѣть (бумагой, лощеной матеріей). 2) Стучать или топать, бѣжа. Щось лопотить, чи не отаман? Стор. II. 244. Тільки що дасть Бог ранок, то всі до його аж лопотять. Кв. II. 25. 2) Хлопать. Крилоньками (голуби) лопотали. Гол. І. 265. Лопотить у домні. Грин. II. 95. 3) Болтать безъ умолку.
Назу́ти Cм. назувати.
Немилосердний, -а, -е. Немилосердный, безжалостный, жестокій. Таке молоде, а таке немилосердне. МВ. (О. 1862. III. 42). Немилосердні, котрі нас розлучать. Чуб. V. 117.
Опасуватися, -суюся, -єшся, сов. в. опасатися, -саюся, -єшся, гл. Опоясываться, опоясаться. 2) Только несов. в. Опасаться. МВ. (О. 1862. І. 105). ЗОЮР. І. 264. Опасувались, щоб не понаходило бурлацтва і гайдамак. Стор. МПр. 75.
Оструб, -ба, м. Деревянная стѣна постройки. Шух. І. 89, 90.
Порозледачуватися, -чуємося, -єтеся, гл. То-же, что и розледачіти, но о многихъ.
Скориночка, -ки, ж. Ум. отъ скорина.