Багатий, -а, -е. 1) Богатый, обладающій богатствомъ. Багатому чорт діти колише, а вбогий і няньки не знайде. Дурень багатий, так і слово його в-лад! Тяжко-важко нам убогим багатих любити. Скачи, враже, як пан каже: на те він багатий. багатий на що. Богатый чѣмъ, имѣющій много чего. Він багатий на воли: шість пар має. — Нащо йому доля? Треба закопать: він і так багатий... — Багатий на лати та на дрібні сльози — бодай не втирать. Либонь же ти на розум не багатий. багатий на слово. Словоохотливый. Настя така багата на слово, що я не мала часу ніколи й промовити до бабусі.
2) Богатый, цѣнный. Як виїхав Ревуха на коні гуляти, перевісив через плече сагайдак багатий.
3) багатий вечір, — та кутя = багат-вечір. Ум. багатенький.
Відьомство, -ва, с. Колдовство, чародѣйство. Відьомства у рожденної відьми.... навчилась.
Кві меж., выражающее крикъ свиньи.
Підковувати, -вую, -єш, сов. в. підкувати, -кую́, -єш, гл. Подковывать, подковать. Підкую, Юрку, вороного коника.
Покійчик, -ка, м. Ум. отъ ii покій.
Припинка, -ки, ж. = припин. Ледача шкапа скрізь припинки має.
Рега, -ги, м. Названіе вола съ головой и рогами, похожими на голову и роги бугая.
Росприскати, -ся. Cм. росприскувати, -ся.
Страшно нар. Страшно.
Хапливий, -а, -е. Поспѣшный, торопливый.
