Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вибухати, -хаю, -єш, сов. в. вибухнути, -ну, -неш, гл. 1) Неожиданно прорываться, прорваться, вспыхивать, вспыхнуть. Дим з коміна вибухає. Вибухла война. Гн. ІІ. 245. 2) Взрываться, взорваться. 3) Только сов. в. Выпалить, выстрѣлить. Вибухнуло в рушниці.
Гніватися, -ваюся, -єшся, гл. Гнѣваться, сердиться. Не гнівийся, дівчинонько, що я не займаю. Мет. 106.
Годинарь, -ря, м. Часовщикъ. Угор.
Дуле́й, -ле́я, м. Подстилка или логовище, которое мостится въ мокрую осень вокругъ стада овецъ, чтобы собаки знали свое мѣсто. Отара на ніч тирлується, а круг неї по дулеях розміщаються собаки; добре як найдеться з чого поробити дулеї. О. 1862. V. Кух. 31.
Налюдни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Заселить, наполнить народомъ.
Обночуватися, -чуюся, -єшся, гл. Стать на ночлегъ.
Ошара, -ри, об. Оборвышъ. Харьк. у.
Поскопувати, -пую, -єш, гл. То-же, что и скопати, но о многомъ.
Укотитися, -чуся, -тишся, гл. = окотитися (объ овцѣ). Шух. І. 141. Барани валують вівці, від чого ті стають кітні і не дають молока, аж укотяться. Шух. І. 210.
Уранці нар. Утромъ. Хто звечора плаче, той уранці буде сміяться. Ном. № 5853.