Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брояки, -ків, м. Названіе пороговъ на Днѣстрѣ и Бугѣ.
За́знобка, -ки, ж. Огорченіе. Ой у домівці невелику зазнобку зчинили: матку стареньку з двора вигонили. ЗОЮР. І. 20.
Ікрець, -ця, м. Самка рыбы. Вх. Пч. II. 21. Cм. ікровиця.
Копиток, -тка, м. Ум. отъ копит.
Неписьменність, -ности. неграмотность
Непохитний, -а, -е. Стойкій. Желех.
Окупити, -ся. Cм. окупати, -ся.
Попогрюкати, -каю, -єш, гл. То-же, что и грюкати, но продолжительное время. Попогрюкала добре в двері, поки почули, — добре сплять люде. Харьк. у.
Процвенькати, -каю, -єш, гл. Проговорить на малопонятномъ или непонятномъ языкѣ; вообще — проговорить, но презрительно.
Трачати, -ча́ю, -єш, гл. = тратити 1. Нехай мені отець худоби не трачає, скарбів не збуває, нехай мене молодої з неволі не викупає, бо я вже потурчилась, побусурменилась. АД. І. 235.