Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Византія, -тії, ж. Византія, Константинополь. Босфор клекотить, неначе скажений; то стогне, то виє: йому Византію хочеться збудить. Шевч. 58.
Вовкодухий, -а, -е. Злой. Волын. г. Слов. Д. Эварн.
Жи́тнище, -ща, с. Поле гдѣ была посѣяна рожь. Вас. 196.
Замилува́ти 2, -лу́ю, -єш, гл. Полюбить. А мій милий замилував иншу. Вх. Лем. 416.
Знахожатися, -жаюся, -єшся, гл. = знаходитися.
Побережичка, -ки ж? Бігла теличка побережичка. Чуб. III. 478.
Повикорінювати, -нюю, -єш, гл. = повикореняти. А брат, як квітки я посію на своєму городі, то повикорінює. Г. Барв. 226.
Полокати, -каю, -єш, гл. Мыть, полоскать. Угор. Полотна пшениця. Камен. у.
Роспад, -ду, м. Распаденіе.
Скрепиця, -ці, ж. = скрипиця 1. Взяли Донця, піймали, назад руки зв'язали, та й повели в темниці, закували в скрипиці. Чуб. V. 952.