Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Буката, -ти, ж. = букат. Въ томъ же значеніи и Ум. букатка. Прийде нам сі без букатки хліба пропадати. ЕЗ. V. 29.
Зада́р нар. Даромъ. Вх. Лем. 415.
Йойчати, -чу, -чиш, гл. = йойкати. Вх. Уг. 242.
Насправляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Надѣлать, накупить. Насправляла Зося суконь. Левиц. І. 410. 2) Наготовить, устроить. Насправляли в селі багато обідів за померші душі. Весіллів насправляли.
Пообсмажувати, -жую, -єш, гл. Обжарить (во множествѣ).
Почин, -ну, м. Начало. З почину були самовидцями. Єв. Л. І. 2. Як небо блакитне — нема йому краю, так душі почину і краю немає. Шевч. 122. Дайте нам на почин. Грин. III. 455.
Пригінчий, -чого, м. Надсмотрщикъ надъ рабочими.
Промчатися, -мчуся, -мчи́шся, гл. Промчаться. Промчишься буря по над ним і прах його розвіє. К. Псал. 234.
Роспинджений, -а, -е. Разважничавшійся, зазнавшійся. Роспинджена ляхва. К. ПС. 137.
Сварка, -ки, ж. Ссора. Іди, сину, пріч од мене, через тебе сварка в мене. Лубен. у. Добра жилба, коли сварки нема. Ном. № 327 7.