Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вибуртати, -таю, -єш, гл. = вибуртувати. Вх. Уг. 230.
Вогник, -ка, м. 1) = огник 1 и 2. Мил. 23. 2) Раст. Lychnis vesicaria. Вх. Пч. I. 11.
Зате́мрітиси, -рюся, -ришся, гл. Потемнѣть, стемнѣть. То вияснилося було, а то знов затемрілося. Н. Вол. у. Вийшли увечері, а у ліс прийшли — затемрілося, нічого не видко. Камен. у.
Качер, -ра, м. = качур.
Крижка, -ки, ж. 1) Ум. отъ крига. 2) — меду. Пчелиный сотъ. Вх. Зн. 29.
Наслідування, -ня, с. Подражаніе. Желех.
Памеги, -гів, м. Облака. Волын. г.
Правобічний, -а, -е. Правобережный; находящійся на правой сторонѣ.
Тукати, -каю, -єш, гл. Ударять, стучать равномѣрно. Дятел тукає в дерево. Шейк. Прийшов же я під віконце — тук, тук! «Вийди, дівчино, бо я вже тут». — Ой не тукай, гультаю, не тукай! Чуб. V. 173.
Шатро, -ра́, с. Шатеръ. Шатро край шляху розп'яли. Шевч. 339. Щатром (цигани) стоять, каже, за селом. Г. Барв. 235.