Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безпосередність, -ности, ж. Непосредственность. Желех.
Виговорювати, -рюю, -єш, сов. в. виговорити, -рю, -риш, гл. 1) Выговаривать, выговорить, упрекать, упрекнуть. Шкадронний і давай йому виговорювать: за що се, діду, ти мене цураєшся? Стор. І. 238. Звісно, я йому виговорю, що вони голі, на відданню, а ти їм нічого не придбав. Г. Барв. 292. 2) Высказывать, высказать. Що говорять, то й виговорять. Ном. № 7810. 3) Заговаривать, заговорить (о знахарскомъ заговорѣ). КС. 1883. VII. 587. Виговорити.... рабу Божому (уроки). Мнж. 152. 4) Выговаривать, выговорить, включить въ договоръ, въ условіе. Cм. виговоряти.
Зам'Ятня́, -ні́, ж. Замѣшательство, суматоха, суета. Така була зам'ятня тоді! Екатер. у.
Засина́ти, -на́ю, -єш и засипа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. засну́ти, -сну́, -неш, гл. 1) Засыпать, заснуть. Серед миру я лягаю, тихо засинаю. К. Псал. 7. Ходила, блудила та й заснула, приїхав Гриць мій, — я й не чула. Лавр. 55. Заснули думи, серце спить. Шевч. 224.
Засипа́тися 1, -па́юся, -єшся, сов. в. заспа́тися, -сплю́ся, -спи́шся, гл. Засыпаться, заспаться, спать слишкомъ долго. Нема в мене свята, — каже чорт: — я не загуляюсь, не запіячу, не засплюсь і на Великдень. Г. Барв. 193.
Змислити, -лю, -лиш, гл. Подумать; придумать; выдумать. А грішачи, змислив собі, шо ще я млад; покаюся прежде смерти, не пійду і в ад. КС. 1883. II. 470. Покажеш праведне слово так, як воно вийшло з праведних уст, сами ви дивуєтесь, як то воно в таку далеку старовину так ясно та сміливо змишлено. К. (О. 1861. II. 230). Змислили п'яним собором. К. ПС. 126.
Отце нар. = отсе.
Повгадувати, -дую, -єш, гл. Угадать (о многомъ).
Поманіжитися, -жуся, -жишся, гл. Понѣжиться.
Порозвінчувати, -чую, -єш, гл. Развѣнчать (многихъ).