Брехунка, -ки, ж.
1) = брехуха.
2) Пучекъ волось и углубленіе на задней части шеи. Ум. брехуночка.
Бузний, -а, -е. Сорный, съ соромъ. Бузне зерно. бузна сіль. Мутная соль, собираемая на мелкой водѣ.
Витрощити, -щу, -щиш, гл. Перетрощить.
Гичечка, -ки, ж. Ум. отъ гичка.
Дзьоб, дзьо́ба́ти и пр = Дзюб, дзюбати и пр. Дзьо́бом сі́сти. Остаться на мѣстѣ, не подвинуться. Дзьобом сидиш, — ні за що рук зачепити, ніде заробити. В кого є худібка, до той якось виборсається, того й на заробітки пустять, а голиш все таки дзьобом сяде.
Засині́ти, -ні́ю, -єш, гл. Засинѣть. Засиніли понад Дніпром високі могили.
Піввідерко, -ка, с. Полуведро.
Пощербити, -блю, -биш, гл.
1) Сдѣлать зазубрины на рѣжущемъ инструментѣ. Гей коняку турки вбили, ляхи шаблю пощербили.
2) Выбить въ нѣкоторыхъ мѣстахъ края глиняной посуды.
Трусак, -ка, м. = трусь.
Тупак, -ка, м.
1) Тупое орудіе.
2) Тупой человѣкъ.