Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Баламутство, -ва, с. Возмущеніе, смущеніе; обманъ. Їх обман, їх криту золотом і баламутством правду. К. ДЗ. 37.
Запітні́лий, -а, -е. Вспотѣвшій.
Звалі́ння, -ня, с. = звал. Впиваються до зваління з ніг. Левиц. І. (Правда, 1868, 556).
Німещина, -ни, ж. Нѣмецкая земля. Бо ще разів три женюся к Німеччині, в Туреччині. Чуб. В далекій стороні, в якій, — про те не знаю, — мабуть в Німещині, а може і в Китаю. Греб. 379.
Перинний, -а, -е. Относящійся къ перинѣ.
Служебниця, -ці, ж. = служебка. Усіх жінок, усіх своїх гаремниць порозсилав. Осман, куди хотіли; зоставив тільки двадцятьох служебниць. К. МБ. XI. 156.
Совгач, -ча, м. Песть въ сукновальнѣ. Мик. 481.
Стороженька, -ки, ж. Ум. отъ сторожа.
Телити, -лю, -лиш, гл. Отелять. Чи знаєш ти, коли на скелях сарна і тиха лань своїх теляток телять. К. Іов. 68.
Тиркавий, -а, -е. 1) О птицѣ: съ обтрепанными перьями. Така вже тиркава та задріпана якась птиця, шо з одним тілко крилом. Мнж. 19. Качка, та така тиркава та голодна. Мнж. 16. 2) О деревѣ, лозѣ напр.: съ торчащими во всѣ стороны вѣтвями. Вас. 147.