Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зміїв, -ва, -ве Принадлежащій змѣю. Недалеко од змієвого логва. Грин. ІІ. 235.
Зміцнити Cм. зміцняти.
Зостановити, -влю́, -виш, гл. = зоставити. Його сонного будили, не збудили, там його в неволі й зостановили. АД. І. 127.
Істотне нар. Дѣйствительно; точь-въ-точь. Я не зрікаюсь: коні істотне були в шкоді. Могил. у.
Осот, -ту, м. Растеніе: а) Cirsium arvense. ЗЮЗО. І. 118, 175. б) Circaea lutiniana L. ЗЮЗО. І. 118. в) Sonchus arvensis L. ЗЮЗО. І. 137.
Пограти, -граю, -єш, гл. 1) Поиграть. 2) Обыграть. Та мені хоч аби що, то пограю його, дарма, що в його самі тузи та королі. Лубен. у. А котрий котрого пограв. Лубен. у.
Попереплутувати, -тую, -єш, гл. Перепутать (во множествѣ).
Сякати, -ка́ю, -єш, гл. Сморкать. Се було тоді, як я сякав у рукав. Ном. № 14167.
Цабати, -блю, -леш, гл. = цібати. Угор.
Чаряпкатися, -каюся, -єшся, гл. Карабкаться, взбираться. Стала баба чаряпкаться на дерево. Грин. II. 231.