Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Болезність, -ности, ж. Болѣзнь. Драг. 29.
Закурі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Задымиться, подняться пыли; побѣжать такъ, что пыль поднимается. Чорт сам не свій. «Ой, пропав же я, каже, пусти мене, пусти!»... Чоловік тоді його зсадив з груші, — чорт аж закурів. Рудч. Ск. II. 25.
Заро́слий, -а, -е. Заросшій. Левиц. Пов. 192.
Козуря, -рі, м. Ум. и ласк. отъ козак. Лучче б, козурю, могли мої очі на потилиці опити, так би я міг із-за річки Висли на Україну поглядати. Макс. (1849). 77.
Нагніти́ти Cм. нагнічувати.
Обтинач, -ча, м. Кузнечный ножъ для обсѣканія копытъ, обсѣчка.
Понос, -су, м. Рожденіе (у животныхъ). У свині два поноси в літо. Черниг. г.
Тлумок, -мка, м. = клунок. Ум. тлумочок.
Хоріти, -рію, -єш, гл. = хворіти. АД. II. 120. Хорітимеш, болітимеш, смерти бажатимеш. Мет. 107.
Шквирдявий, -а́, -е́ Бурный. Шквирдява погода.