Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Буркотун, -на, м. 1) Воркующій (эпитетъ голубя). Cм. буркун. 2) Ворчунъ. Cм. буркун. Ум. буркотунець.
Випоминати, -на́ю, -єш, гл. Дѣлать наставленія, напоминанія. Батенько дає, ще й випоминає. Грин. ІІІ. 524.
Дурні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Глупѣть.
Літа́виця, -ці, ж. Сказочное женское существо, соблазняющее молодыхъ мужей. Желех. Мов літавиця пиналась. Млак. 105.
Самодержавність, -ности, ж. Самодержавіе, неограниченный образъ правленія. Желех.
Становлення, -ня, с. Установка.
Текнява, -ви, ж. Течь. Тутеньки скрізь текнява така, що й сказати не можна. Кролев. у.
Торкатися, -каюся, -єшся, сов. в. торкну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Дотрогиваться, дотронуться, касаться, коснуться. До тіла він не торкався. Ком. II. 60.  
Угнавий, -а, -е. = вугноватий. Вх. Зн. 73.
Шугонути, -ну, -неш, гл. Съ силой полетѣть, броситься, упасть. Наливайко шугонув у Цісарщину. К. ЦН. 222. За мною шугонуло й товариство. К. ЦН. 165.