Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бобирчик, -ка, м. Ум. отъ бобирь.
Вернисонце, -ця, с. раст. Lupinus caeruleus. Харьк. у.
Дві́йник 1, -ка, м. У сусальщиковъ и золотильщиковъ по дереву: листки позолоченнаго серебра.
Зв'яза́ти, -ся. Cм. зв'язувати, -ся.
Одітний, -а, -е. = одіжний 2. У сім селі дівки горді, а у другім голі, а у місті та й одітні, але бо голодні. Гол. II. 299.
Орендарів, -рева, -ве Принадлежащій арендатору. Орендарева коза. Левиц. Пов. 112.
Пляцинда, -ди, ж. Сладкій пирогъ. Подольск. г. Cм. плачинда, плечинда.
Поміж пред. 1) Между, среди. Поміж тими туманами сиз голуб літає. Чуб. піти поміж люде. Пойти въ люди, въ среду людей. От і пішов поміж чужі люде. Федьк. 2) Мимо. А подружечки все віночки та й плестимуть, поміж твої ворітенька та й нестимуть. Мил. 131.
Пособа, -би, ж. Помощь. Пособу дав братові. Харьк. г.
Розживатися, -ва́юся, -єшся, сов. в. розжи́тися, -живу́ся, -ве́шся, гл. 1) Жить хорошо, хорошей жизнью. Живи, живи, дівко, з парубком, живи, розживайся. Чуб. V. 284. Узяв милий свою милу у світлочку: «отут тобі, мила, розживаться». Чуб. V. 762. 2) Разживаться, разжиться, дѣлаться, сдѣлаться зажиточнымъ. Як стали жити, розживатися, стала родина признаватися. Мет. 246.