Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вх... Cм. ух....
Горобі́єнько, -ка, м. Ум. отъ горобей.
Му́ринка, -ки, ж. Мавританка.
Наречи́, -чу́, -че́ш, гл. = наректи. Желех.
Прикрашати, -ша́ю, -єш, сов. в. прикраси́ти, -шу́, си́ш, гл. Украшать, украсить, сдѣлать краше. Хвалилася княгиня, що дарів повна скриня; пійдіте, принесіте боярів прикрасіте. Рк. Макс. Там то красна, там то гожа, подивлюся, — коби рожа, а в личеньку така щира, що всі квіти прикрасила. Чуб. V. 107.
Росплакатися, -чуся, -чешся, гл. Расплакаться. Ой устань, жінко Уляночко, бо росплакалось дитяточко! — Ой нехай плаче, росплачеться, а мені вже з ним не бачиться. Чуб. V. 789.
Тинити, -ню́, -ниш, гл. Огораживать тыномъ. Вх. Зн. 20.
Устигати, -гаю, -єш, сов. в. усти́г(ну)ти, -гну, -неш, гл. Успѣвать, успѣть, поспѣть. Не встиг козак Нечай на коника всісти. Макс. Зараз Левка стали заганяти: насилу встигла йому Ївга подати сорочечку. Кв. ІІ. 228.
Шашка, -ки, ж. Насѣк. Ephemera, обыденка. Вх. Уг. 276.
Штемпаль, -ля, м. Одинъ изъ столбовъ, которые замѣняютъ фундаменть въ деревянной постройкѣ; на штемпалі кладутъ підвалини. Уман. у., Гайсин. у.