Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

похиріти

Похиріти, -рі́ємо, -єте, гл. Заболѣть (о многихъ). Бодай же вам, чумаки, воли похиріли. Рудч. Чп. 90.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 386.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХИРІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХИРІТИ"
Богатіти, -тію, -єш, гл. = Багатіти.
Змилуватися, -луюся, -єшся, гл. Сжалиться. Змилуйсь, Боже, надо мною з високого неба! Чуб. V. 362. Ой пустіть мене, пустіть!... Змилуйтеся! МВ. ІІ. 49. Змилувався Бог над раком та ззаду очі дав. Ном. №4684.
Панахати, -хаю, -єш, гл. Разрывать, разсѣкать. Черном.
Попоробити, -блю, -биш, гл. Поработать много, наработаться. Попороби до поту, то й попоїси в охоту. Грин. II. 309.
Попсування, -ня, с. Порча.
Простирати, -ра́ю, -єш, сов. в. просте́рти, -тру, -ре́ш, гл. 1) Разстилать, разостлать, простилать, простлать. Він зараз простер їм на лаву простирало біле. Гн. І. 88. 2) Протягивать, протянуть. Руці свої простираєте. ЕЗ. V. 110. 3) Распускать, распустить, распростереть. Почав зараз жучок крильці простирати: «Полечу, піднесуся».
Учадіти, -дію, -єш, гл. Уторѣть. Ном. № 13698.
Хворостяний, -а, -е. Сдѣланный изъ хвороста. Хотин. у.
Чваркати, -каю, -єш, гл. = цваркати 2. Вх. Зн. 77.
Червенобочка, -ки, ж. Порода грушъ. Вх. Уг. 274.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОХИРІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.