Госпожа́, -жі́, ж. 1) Титулъ Богородицы (съ эпитетомъ Пречиста). Благослови, Боже, Пречиста Госпоже! 2) Попадья, жена священника. Ум. Госпо́женька. Употребляется также въ значеніи: господиня. Уклонивсь.... хазяйці: «Чи нема в вас, госпоженько, — каже, — хоч сироватки нам попоїсти?»
Зажарітися, -ріюся, -єшся, гл.
1) Заалѣть.
2) Сдѣлаться яркимъ. По дощові як ся зажиріла озимина.
Каляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Пачкать, марать, грязнить. І вже мені не честь не подоба по ріллях спотикати, жовтих чобіт каляти. Глядіть, діти, слави своєї не каляйте. 2) Испражняться. А теля стало, каля та й каля; да таку купу накалят здорову.
Керея, -ре́ї, ж. = кирея. Уповала, мамцю, на керею, — думала бути попадею.
Одубитися, -блю́ся, -бишся = одубіти 2. Чи швидко твоя мати одубиться?
Попів 2, -пова, -ве Принадлежащій попу. Чиї ворота минеш, а попових не минеш.
Роскішшя, -шя, с. = роскіш.
Спітніти, -ні́ю, -єш, гл.
1) Вспотѣть. покрыться потомъ. Як укрився кожухом на лежанці, то так спітнів.
2) Запотѣть. Накрили борщ тарілкою, а вона й спітніла.
Тернити, -ню, -ниш, гл. Огораживать терномъ, обкладывать верхъ плетня терномъ. Вставай, челядонько, город городити, терняньком тернити.
Чванливий, -а, -е. Чванный, важный. Еней не милує чванливих. Часом по чванливому обличчу біжать сльози дрібні.