Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безживний, -а, -е. Безжизненный, мертвый. Краса безживна. Щог. В. 64.
Гру́бниця, -ці, ж. Истопница. Хоч би була сорочку білу наділа та вмилась, а то як та грубниця. Рудч. Ск. II. 46.
Дяконе́нченко, -ка, м. Внукъ діакона.
Заро́жений, -а, -е. Имѣющій зародышъ. Зарожене яйце. Лебедин. у.
Крумкач, -ча, м. Воронъ. Кіев. г. Вх. Лем. 428.
Мовча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Молчать. Хто мовчить, той двох навчить. Ном. № 5054. Нужда мовчати не вміє. Ном. № 9772 Слухає Наталя та мовчки мовчить. О. 1862. VIII. 24.
Соник, -ка, м. Ум. отъ сон.
Супрягач, -ча, м. = супружник. Зміев. у. Міусск. окр.
Товчєнка, -ки, ж. Кушанье изъ смѣшанныхъ и истолченныхъ бобовъ, фасоли, картофеля, съ прибавкой маку, перцу, сахару и луку. Шух. I. 142.
Угрущати, -ща́ю, -єш, гл. Уговаривать внушительно, даже съ угрозой. Я її не бив, а так було все угрущаю. Г. Барв. 203. Стали ви мене вгрущити, щоб не сумував. Г. Барв. 341. І хазяйка, і хазяїн угрущають і Богом, і лозиною. Г. Барв. 356.