Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виголосити Cм. виголошувати.
Доноси́ти 2, -ся. Cм. доношувати, -ся.
Зажива́ння, -ня, с. Употребленіе. Все на частім заживанню належить. Ном. № 5785.
Клинуватий, -а, -е. 1) Клинообразный. 2) Человѣкъ съ однимъ ядромъ. Черк. у.
Лівша́, -ші, об. Лѣвша. Харьк. Вона лівша: усе лівою рукою робить, а їсть правою. Богодух. у.
Нами́мрити, -рю, -риш, гл. Наговорить невнятно.
Незанузданий, -а, -е. 1) О лошади: безъ удилъ во рту. 2) Необузданный. І гарний хлопець здається, та незанузданий. Кобеляк. у.
Оманець, -нця, м. = манівець. Яром, яром за товаром, — оманцями за вівцями. Гол. III. 79.  
Подзюбати, -баю, -єш, гл. 1) Поклевать. Курчатка пшоно геть чисто все подзюбали. 2) подзюбаний. Изрытый оспой. Хоча бо я й подзюбана на виду, таки ж бо я зроблена доладу. Чуб. V. 1125. Там така гидка пика подзюбана. Лебед. у.
Стріпнути, -ну́, -не́ш, гл. = стрепенути. Стріпнула сивими крильцями. Грин. III. 362. Стріпне залізом, — залізо забряжчить на їй. МВ. (О. 1862. II. 102).