Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ганчарище, -ща, м. Ув. отъ гончарь. Грин. ІІІ. 683.
Дихави́ця, -ці, ж. 1) Удушье, одышка. 2) Запалъ у лошадей. 3) Болотистое мѣсто. Вх. Лем. 410.
Колихати, -шу́, -шеш, [p]одн. в.[/p] колихнути, -хну, -неш, гл. 1) Качать, качнуть, колебать. Як тії струни колихнеш. Руд. 2) = колисати 2. Прийшлося тещі зятнії діти колихати. Ном. № 4910. Там я буду ночувати, дитиночку колихати. Мет. 8) Качать на качеляхъ.
Наспіватися, -ва́юся, -єшся, гл. Напѣться. Наспівавшись і натанцювавшись, кинулись до їжі. Левиц. І. 350.
Небожів, -ева, -еве Племянниковъ. На небожевому возі ми вдвох і поїхали. Г. Барв. 11.
Паняга, -ги, м. = панюга. Вх. Лем. 446.
Пролазити, -жу, -зиш, сов. в. пролізти, -лізу, -зеш, гл. Проползать, проползти; пролѣзать, пролѣзть. Пролізла гадюка. Марко проліз по під кущем глоду. Стор. МПр. 111. Не можна в двері, — я в кватирку, або пролізу в иншу дірку. Гліб.
Пряний, -а, -е. Полосатый. Желех. Зарикала коровочка, зарикала пряна. Гол.
Сподобання, -ня, с. = сподоба. Ані гречки, ні полови, ні колосування, побив дяку києм.... аж до сподобання. Чуб. V. 674.
Товстопикий, -а, -е. Толсторожій. Харьк. у.