Виїздити 2, -джу, -диш, гл. Изъѣздить. Ой виїздив всю країну, увесь білий світ.
Виправляти, -ля́ю, -єш, сов. в. виправити, -влю, -виш, гл. 1) Выправлять, выправить, исправлять, исправить. Горбатого хиба могила виправить. 2) Оправдывать, оправдать. 3) Отправлять, отправить, отсылать, отослать. Я не даром його з дому виправляю од себе. 4) Требовать обратно, получить по требованію обратно. От півник узяв та й пішов виправлять жорен. 5) — дочку. При выходѣ дочери замужъ надѣлять бѣльемъ, платьемъ, посудой и иной домашней утварью. 6) — шкуру. Выдѣлывать, выдѣлать кожу.
Витягти, -ся. Cм. витягати, -ся.
Ґратя, -тя, с. соб. Старые вещи, старый хламъ.
Зустріватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. зустрітися, -нуся, -нешся, гл. Встрѣчаться, встрѣтиться. Прощай, розуме, як з горілкою зустрівся. Думав, доля зустрінеться, спіткалося горе.
Мацу́ меж. = мац! Мацу-мацу по лавицю, обмацаю мохнатицю.
Нуждочка, -ки, ж.
1) Ум. отъ нужда.
2) Родимчикъ у дѣтей.
Прикладний, -а́, -е́ Удобный, подходящій, пригодный. Прикладний степ. Прикладна земля.
Слух, -ху, м.
1) Слухъ. Слухом ніколи не слихано, да й видом ніколи не видано, щоб такая буря злая на козаків так моцно виступала й уставала.
2) Вѣсть, слухъ. Прийшли слухи до милої, що милого вбито.
3) мн. Уши. Зараз одчинились йому слухи. Заячьи уши. Знає свиня, — шанувавши сонце святее, образи святії і слухи ваші, — що перець.
Тварина 2, -ни, ж. соб. отъ тварь 1.