Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

похвалятися

Похвалятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. похвали́тися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Угрожать (словами), произносить угрозы. Похваляється бити мене. Н. Вол. у. Він похвалявсь, похвалявсь на Василя, та таки й домостивсь. Черк. у. Яконом похваливсь бити його. Рудч. Ск. І. 167. 2) Сообщать, сообщить, разсказать о чемъ. Похваливсь я йому, а він другому. Кролев. у. Молодиці похваляються, що вона (попадя) обіхідлива з народом. Г. Барв. 132.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 385.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХВАЛЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХВАЛЯТИСЯ"
Бублійниця, -ці, ж. = бублейниця.
Велемудрий, -а, -е. Весьма мудрый.
Винародовити, -влю, -виш, гл. Денаціонализировать, лишить національности. К. Кр. 35.
Козиряти, -ря́ю, -єш, гл. 1) Ходить съ козыря (при игрѣ въ карты). 2) Храбриться, козырять. Одначе як не козиряв, утратив силу над собою. Мкр. Г. 19.
Неврожай, -жаю, м. = неврод.
Перетурбуватися, -буюся, -єшся, гл. Перестать безпокоиться.
Поперериштовувати, -вую, -єш, гл. Поставить иначе лѣса (во многихъ мѣстахъ).
Поскручувати, -чую, -єш, гл. 1) Скрутить (во множествѣ). Поперетинали ремні, котрими поскручувані були руки у козаків. Стор. МПр. 108. 2)го́лови. Свернуть головы. Давай... їм, (горобенятам) голови, поскручуємо. Мир. ХРВ. 42.
Пустоширокий, -а, -е. Широкій и пустой, безлюдный. Пустоширокі степи. Рудч. Чп. 13.
Сукно, -на́, с. Сукно. ЗОЮР. І. 16. Купи ж, моя мати, сукна голубого, та покриєш, моя мати, мене молодого. Чуб. V. 365. Ум. суконце.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОХВАЛЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.