Где нар. = де. Где каша з маслом, там нас не маєш.
Грузи́ти, -жу́, -зи́ш, гл. Истаптывать, мѣсить ногами размягченную дождемъ землю. Кіньми двора та й не грузіте.
Забуді́вля, -ля, с. Строеніе, постройка. Дзвіниця коло тієї ж церкви ще дивнійша: стоїть підмурок... на підмурку по краях... стовпи... на тих стовпах мурований піддашок, як червоний поясок; на піддашку забудівля з дірами замісць вікон. Тут дзвони висять... Стоїть собі дзвіниченька, і хрест на ній наче питається, наче йому величнійше стояти на такім пишнім забудівлі.
Злість, зло́сти, ж.
1) Злость. І од злости зубами скрегоче. Зо злості болять кості. На злість моїй жінці нехай мене б'ють.
2) Зло. — учинити. Сдѣлать зло. Ой ви, чумаченьки, ой ви, молоденькі, не вчиніте злости: поховайте моє тіло, щоб не розніс ворон кости.
Іще нар. = ще. Може Господь милосердний не все лихо роздасть, іще останеться.
Клямба, -би, ж. = клямбра 2.
Росіл, со́лу, м. Родъ кушанья. Спасибі за росіл, а хліб свій та й сіль.
Стукнява, -ви, ж. Стукотня. Там така стукнява та грюкнява.
Тінявий, -а, -е. Тѣнистый. Дай мені в тінявій тиші в тебе під крильми сховатись.
Улога, -ги, ж. Впадина, углубленіе. Улоги. Каменныя котловины, амфитеатральнаго вида, въ юговосточной вѣтви галицкихъ Карпатъ.