Викришитися, -шуся, -шишся, гл. Выкрошиться.
Вісько, -ка, с. и пр. військо и пр. Без ради й вісько гине.
Грозе́нце, -ця, с. Ум. отъ грозно.
Груши́ця, -ці, ж. = Груша. Грушице моя, чом же ти не зеленая? Ум. Груши́чка.
За́ткално, -на, за́ткало, -ла, с. Затычка изъ тряпокъ, которой затыкаютъ дымовую трубу вмѣсто вьюшекъ. Бо на парубках шмаття — то міх, то ряднина, з заткала шапка, з клочча поясина. Мій верх і заткало.
Карбувати, -бу́ю, -єш, гл.
1) Нарѣзывать, дѣлать нарѣзы.
2) Рѣзать, сѣчь. І тих двох братів порубали, тіло козацьке карбували.
3) Анатомировать. На другий день лікарь її карбував, — каже: вмерла.
4) Замѣчать, ставить въ счетъ. Дивиться господарь скалубиною, що робить жовнір з господинею; дивиться, дивит, а все карбує, на свою жіночку дрючок готує. Отсюда переносно: давать въ долгъ. Мусить гаспедська Настя (шинкарка) карбувати тобі.
Мо́жній, -я, -є. = можливий. Нечожня річ... сталася можньою.
Порозмножувати, -жую, -єш, гл. Размножить (во множествѣ).
Тарабанчик, -ка, м.
1) Ум. отъ тарабан.
2) Барабанщикъ. В чистім полю тарабанчик б'є.
Челядний, -а, -е. Слугамъ принадлежащій, свойственный. челядна хижа. Кухня.