Ведмедник, -ка, м. Вожатый медвѣдей.
Ґрівджа́ти, -джа́ю, -єш, гл. Шипѣть (о гусяхъ). Гуски ґрівджат, як хочут вкусити.
Душе́вний, -а, -е. Душевный. Тепер я тебе рішена, радість моя душевна!
Злида́рик, -ка, ж. Ум. отъ злидарь.
Кувати, кую́, -є́ш, гл. 1) Конать. Князь Борис все плуги кував та людям давав. 2) Подковывать (лошадь). Коваль коня кує, а жаба й собі ногу дає. 3) Заковывать (въ цѣпи). 4) Чеканить. Достав мальовану тацю, сріблом ковану. 5) Наковывать (мельничный жерновъ). 6) Куковать (о кукушкѣ). Не сивая зозуленька в темнім лісі кувала. 7) — речі недобрії. Злословить. А тим часом вороженьки чинять свою волю: кують речі недобрії. 8) — лихо. Причинять зло, вредъ. От яке лихо сі шинкарі кують.
Оплентати, -таю, -єш, гл.
1) Опутать.
2) Сожрать. Оплентав вовк твою кобилу. Оплентали б тебе собаки.
Підсувати, -ва́ю, -єш, сов. в. підсунути, -ну, -неш, гл.
1) Придвигать, придвинуть, пододвинуть. Підсунув стіл ближче до лави.
3) Подсовывать, подсунуть. Підсунув шапку на саме тім'я. Згодом і вунію підсунемо.
2) Пододвигать, пододвинуть подъ что. Висовував з під ліжка якусь скриню і не підсовував її, а кидав серед хати.
Рукодільниця, -ці, ж. = рукодійниця.
Терпко нар. Терпко. Ум. терпке́нько.
Флюта, -ти, ж. Мокрый снѣгъ.