Борінка, -ки, ж. Ум. отъ борона.
Вепрок, ка? веприка?, м. Ум. отъ вепер.
Відник, -ка, м. Сосудъ (кадка и пр.), въ которомъ держатъ воду. Ум. відничок. Куди ти? — Я хотіла до відничка у сіни, води унести у хату. Стоїть кухлик на віднички й умийся.
В'ячати, -чу, -чиш, гл. = мекати. Коза в'ячит, кричит: ве, ве!
Ґард, -ду, м. То же, что и гард.
Забрьо́ха, -хи, об. Забрызганный грязью. Cм. задріпа. Так і швендя куди попало бісів забрьоха.
Качановий, -а, -е. Принадлежащій кочню, кочерыжкѣ.
Куцак, -ка, м. Чортъ. Іде полем... То було й води тут невидно ніякоі, а то млини стоять... Аж ось вискакують з усіх млинів мірошники... а то не мірошники, а куцаки.
Листопода́вець, -вця, м. Податель письма.
Чеберячка, -ки, ж. Родъ танца? Особый способъ выпиванія? Cм. чабарашки, чиберачки. Оттакої чеберячки! Добре жилось і весело пилось, дак оціми чарочками пили наші діди з бабами чеберячки, приспівуючи: «Чеберячки! Коло чеберячки припадаєм рачки. А чи її вип'єм, а чи її виллєм, — чеберячки!» Та візьме з помосту чарочку, та й мусить випити не розливши, а чарочку через голову перекине, не приймаючи за неї рукою. Довго справляли діди з бабами чеберячку, аж поки так джбана вицідили.