Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Видолинок, -нка, м. Отрогъ оврага? ложбина? По дорозі від Теплика до Кам'янок єсть поперечний яр і поздовжний видолинок. Св. Л. 306. Як минеш Вищий Ташлик та Серебрію, та спустишся в видолинок, а там виберешся на невеличку гору.... Св. Л. 73.
Византійський, -а, -е. Византійскій. Желех.
Доква́сити, -ся. Cм. доквашувати, -ся.
Ду́бити, -блю, -биш, гл. 1) Драть, сдирать (о деньгахъ). Суча жидова за кожну службу по півдесятка злотих дубить. Сніп. 18. 2) Вымачивать сукно въ отварѣ ольховой коры. Шух. І. 152. Дубить, выдѣлывать кожу. Вх. Лем. 412.
Загни́лий, -а, -е. Загнившій.
Змолодіти, -ді́ю, -єш, гл. Помолодѣть. Все у природі немов змолоділо. Щог. Сл. 61.
Скитувати, -ту́ю, -єш, гл. Жить скитникомъ. Хто ж у цім скиту скитуватиме? К. Бай. 112.
Смичок, -чка, м. = лучок. А скрипочка оріхова, а смичок із рути. Чуб. V. 969.
Трошка нар. Ум. отъ троха.
Череда, -ди, ж. 1) Стадо крупнаго рогатаго скота. Вас. 197. Народ — як товар у череді: усякі є. Ном. № 2452. 2) Раст. Bidens tripartita L. ЗЮЗО. І. 114. 3) Просо разныхъ сортовъ. Мнж. 194. Ум. черідка.