Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потурати

Потурати, -ра́ю, -єш, гл. 1) Потворствовать, поблажать, мирволить. Ей, не потурай дитині змалечку, бо на старість з його не буде людей. Канев. у. Не потурай, дівчинонько, моїй розмовонці. Мет. 83. 2) Обращать вниманіе. У петрівку не можна всіх пісень співати, а ми не потураємо на те, співаємо всіх. Уман. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 383.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТУРАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТУРАТИ"
Бомкати, -каю, -єш, гл. Болтать, разсказывать не очень правдоподобное. Щось там люде бомкают. Фр. Пр. 107.
Ватажник, -ка, м. Пастухъ овецъ. Уже з села ватажники ватагу гнали. Шевч. 517. Ватажник пас вівці. Рудч. Ск. II. 50.
Ветуля, -лі, ж. = ватуйка. Вх. Уг. 230.
Виволікати, -каю, -єш, сов. в. виволокти, -лочу, -чеш, гл. Выволакивать, выволочь, вытаскивать, вытащить. Насилу вправилась із вовком, виволікати поможи! Алв. 86. Що написано пером, того не виволочеш волом. Ном. № 7383.
Відземок, -мка, м. Часть древеснаго ствола до вѣтвей.
Колачини, -чин, ж. мн. Четвертый день свадьбы (въ Галиціи), когда новобрачные получаютъ подарки. Kolb. I. 311.
Купівля, -лі, ж. = купля. Желех.
Морґу́ля, -лі, ж. Шишка; опухоль. Ум. морґулька.
Паюха, -хи, ж. Кровь. Да ще не заржавіла і шабля моя сваха, хоч вона не раз паюхою вмилась. КС. 1882. X. 25.
Уважно нар. 1) Внимательно. 2) Внушительно. Мовчи, стара, промовили батько уважно. Федьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТУРАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.