Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Билина, -ни, ж. Стебель полеваго злака, травка, былина. Ой у полі билина, її вітер колише. Мет. 78. Сам зостався на чужині, як билина в полі. Мет. 11. Ум. билинка, билинонька, билиночка.
Бігарь, -ря, м. Палка. Візьму бігарь на плечі — вся моя худоба. Гол. IV. 513. Cм. биґарь.
Бочій, -чія, м. = бокшій. Желех.
Видихувати, -хую, -єш, гл. = видихати.
Гру́к меж. и пр. = Грюк и пр.
Залисні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Заблестѣть, залосниться. Залисніли чорні кучері. Левиц. І. 85.
Махови́к, -ка, м. Маятникъ. Мнж. 185.
Помотлошити, -шу, -ши́ш, гл. 1) Превратить въ хламъ, въ куски, разломать въ куски, разорвать въ куски. Очима вже помотлошив мене й пожер (чорт). МВ. (КС. 1902. X. 154).
Чикати, -каю, -єш, гл. 1) Рѣзать ножемъ, ножницами. 2) О птицахъ: чирикать, стрекотить. Сорока чикат. Вх. Лем. 482.
Шпуля, -лі, ж. Цѣвка, шпулька, катушка въ самопрялкѣ, — на нее наматываются при пряденіи нитки. Я вже шпулю напряла. Пирят. у.