Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Змудрувати, -ру́ю, -єш, гл. 1) Измыслить. Та ба! не всякий так змудрує, як сам Вергилій намалює. Котл. Ен. VI. 49. 2) Перехитрить. Бабу і чорт не змудрує. Ном. № 9074.
Краснюк, -ка, м. Грибъ изъ породы Boletus. Кіев. г.
Махо́та, -ти, ж. Колебаніе, качаніе.
Моргослі́пий, -а, -е. Мигающій глазами чаще обыкновеннаго. Новомоск.
Насміхатися, -хаюся, -єшся, гл. = насміхати. Насміхалися з його. Єв. Мр. V. 40. Із матки старенької насміхається. Макс.
Пириця, -ці, ж. = метелик. Вх. Лем. 448.
Полатайко, -ка, м. Занимающійся починкой обуви. Желех.
Пустований, -а, -е. Шаловливый. Ото пустований та мордований.
Тайничок, -чка, м. Ум. отъ тайник.
Умовляти, -ляю, -єш, сов. в. умовити, -влю, -виш, гл. Уговаривать, уговорить. Батько їх умовляв, мати їх умовляє — ні! Рудч. Ск. ІІ. 78. Стара почала вмовляти: зостанься та зостанься. МВ. І. 29.