Дик, -ка, м. Дикій кабанъ.
Жмут, -та, м. Пучекъ, пачка, охапка. От вам цілий жмут соломи. На тобі жмут веретін та напряди всі. Держав у руці жмут грошей (папіряних). Шовку жмут. Ум. жму́тик, жму́ток. Дикий хміль начіплявсь за те коріння і колишеться кудлатими жмутками.
Зціплювати, -плюю, -єш, сов. в. зціпити, -плю, -пиш, гл. — зуби, руку. Стискивать, стиснуть, сжимать, сжать.
Ли́нва, -ви, ж. Толстый канатъ. Порон на линві ходе, а у вас кажуть на мотузі. Ум. линовка. Шибениця старенькая, линовки новенькі.
Ми́тник, -ка, м. Мытарь; сборщикъ пошлины, таможенный сборщикъ. Посідало з Ісусом багато митників.
Повагом нар. Медленно, не спѣша, протяжно. Не хапайсь пісні співать — повагом! Стали по душі дзвонити во всі дзвони та повагом, та жалібно. А ніч іде, іде собі повагом.
Посад, -ду, м.
1) Мѣсто, гдѣ сажаютъ жениха и невѣсту; во время свадьбы. Благослови ж мене, та мій батеньку, на сім посаді сісти.
2) Поставъ въ мельницѣ. У млині два посади.
3) Рядъ или кругъ сноповъ на току для молотьбы. Ум. посадонько.
Устид, -ду, м. Стыдъ. Йому такий встид, як тій кобилі, що віз переверне.
Хвершал, -ла, м. Фельдшеръ.
Хортунити, -нить, гл. безл. Счастливиться. Хортунило йому, — чоловік і піджився. Не хортунить нашому Іванові.