Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Банькач, -ча, м. Человѣкъ, имѣющій глаза на выкатѣ, пучеглазый. Шейк.
Бездров'я, -в'я, с. Отсутствіе, недостатокъ дровъ. Зміев. у. Въ Харьк. у. бездровня, с.
Бухкати, -каю, -єш, гл. = бухикати.
Висмердітися, -джуся, -дишся, гл. Вывоняться, утратить дурной запахъ. Завтра в нас гості будуть, а до завтрього хати не висмердяться. Левиц. І. 403.
Грабча́к, -ка́, м. 1) Молодое деревцо граба. Камен. у. 2) Высокій, тонкій и лѣнивый волъ. КС. 1898. VII. 46.
Покрикувати, -кую, -єш, гл. Вскрикивать; покрикивать. А князь аж синій похожає та сам несмілим наливає та ще й покрикує: віват! Шевч. 326. Вона все покрикує на мене: «Та хутче ж бо, хутче!» МВ. (О. 1862. III. 38).
Потьмаритися, -рю́ся, -ришся, гл. Помрачиться. Сонце потьмариться. Г. Барв. 522.
Слюзити, слюжу, -зиш, гл. Покрываться слизью, течь слизи. Слюзить з сала. Конст. у.
Ціль, -лі, ж. Цѣль. Із лука мітко в ціль стріляла. Котл. Ен.
Щасно нар. = щасливо. Ох, хоч би там усе було щасно! Мир. Пов. II. 85.