Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Латинець, -нця, м. Католикъ. К. Кр. 9. Мій отець із русина в латинця обернувся. К. ПС. 52.
Личи́на, -ни, ж. 1) Маска. 2) Бранное слово: образина. Дивися, пся його личина. Шевч. 501. Зла личина. Чортъ. О. 1861. II. 206.
Натоптуваний, -а, -е. 1) Плотно набитый. 2) Плотный, крѣпкій; о человѣкѣ: толстый, плотный. Малий дуб, та натоптуваний. Ном. № 6342. Товста натоптувана жінка. Мир. ХРВ. 65.
Неоглядки, неоглядком, нар. Безъ оглядки. Біжить неоглядки. Рудч. Ск. І. 137. Пішло все к чорту неоглядком. Котл. Ен. IV. 61. Cм. необзир.
Податний, -а, -е. О горшечной глинѣ: мягкій, легко поддающійся при работѣ. Шух. І. 260.
Покористуватися, -туюся, -єшся, гл. Извлечь пользу, выгоду, воспользоваться. Стор. ІІ. 114. Од Бога положено покористуватись їм од твоєї коняки. Мнж. 147. Одже покійний дядько добре покористувався з нашої худоби.
Посмертний, -а, -е. Посмертный.
Пришоломити, -млю, -ми́ш, гл. Ошеломить. Як ударив кобилу, та й пришоломив. Н. Вол. у.
Рімнота, -ти, ж. = рімнина. Під Печенігами поділь — рімнота. Волч. у.  
Темнісічко нар. = темнісінько. Шейк.