Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бороло, -ла, с. Разсѣлина въ скалѣ, ущелье. Вх. Зн. 20.
Бридя, -ді, ж. = бридь. Вх. Уг. 228.
Возій, -вія, м. Возчикъ, работникъ, нанятый для перевозки хлѣба.
Закріпости́ти, -ся. Cм. закріпощати, -ся.
Змеж, змежи, пред. = зміж.
Ля́пати, -паю, -єш, сов. в. ля́пнути, -пну, -неш, гл. 1) Хлопать, хлопнуть, стучать, стукнуть. Не годиться по столу ляпать ложкою. Чуб. I. 108. Ляпнула дверима. 2) Шлепать, шлепнуть, плескать, плеснуть. Життя лящам, мов тім панам, — гуляють, ляпають хвостами. Гліб. 42. 3) Шлепать, шлепнуть, бросать, бросить что-нибудь липкое и мокрое. Ляпнув глиною в стіну. 4) Пачкать, пятнать; капать, капнуть. Не ляпай мені чорнилом книш! Крапля ляпнула на воду. 5) Ударять, ударить. Ляпаю по ковадлу. Грин. II. 236. Ляпнув його по щоці. 6) Неумѣло говорить, сказать что-нибудь, болтать, сболтнуть. Приневолили короля таке слово ляпнути, що багацько воно лиха наробило. Стор. II. 133. Не ляпай язиком!
Негарно нар. Нехорошо; некрасиво.
Птуц! меж. Крикъ, которымъ гонятъ телятъ. Вх. Лем. 458.
Розсихатися, -хаюся, -єшся, сов. в. розсохтися, -хнуся, -нешся, гл. Разсыхаться, разсохнуться. Цебер розсохся і розсипався. Рудч. Ск. І. 129.
Цвітовиня, -ня, с. Стебли, клочки выпавшаго сѣна. Вх. Уг. 273.