Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брехуха, -хи, ж. Лгунья. Котл. Ен. IV. 33. Жаль мені на дівчину, на ту сучу брехуху. Н. п. Ум. брехушка.
Бридко нар. 1) Мерзко, гадко. Ном. № 2014. 2) Безобразно.
Ди́мно нар. Дымно. Не топила, не курила, — по сінечках димно. Мет. 16.
Картинуватий, -а, -е. Четырехугольный. карти́нуватий камінь. Камень, порѣзанный ровными плитками. Донск. Обл.
Людої́дський, -а, -е. Принадлежащій людоѣду, ему свойственный.
Повиринати, -наємо, -єте, гл. Вынырнуть (о многихъ). Аж гульк — з Дніпра повиринали малії діти сміючись. Шевч. 29.
Причинок, -нку, м. Причина. Коптський... зробивсь причинком зла. К. Дз. 88.
Тусати, -са́ю, -єш, гл. Бить, колотить. Костурами взяли його так пестувати, без милости його тусати та гонити. Шейк.  
Увічливо нар. Вѣжливо, привѣтливо, любезно, предупредительно.
Углибати, -ба́ю, -єш, гл. Погружаться въ глубину. Легш їй було у безодню углибати неуважно, ніж на кручі висіти. МВ. (О. 1862. І. 98).