Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Викрик, -ку, м. Крикъ. Гомін.... перейшов у викрик. Мир. ХРВ. 262.
Клотити, клочу, -тиш, гл. = колотити і. Мнж. 182.
Переліс, -су, м. Кустарниковый лѣсъ, пролѣсье. Ой за лісом та за перелісом, ой там стояв та зелененький дубок. Чуб. V. 985.
Повилуплювати, -люю, -єш, гл. 1) Вылущить (во множ.), отколоть (во множ.). 2) Вывести (о многихъ). Усі квочки повилуплювали курчат, а ся ні. 3) Выпучить (глаза). Чого ви всі на мене очі повилуплювали.
Позацвітати, -та́ємо, -єте, гл. 1) Зацвѣсть (во множествѣ). Сади позацвітають. Мил. 207. 2) Заплѣсневѣть (во множествѣ). У його меди позацвітали. Чуб. Т. 735.
Розмаринний, -а, -е. Розмаринный. Понюхаєм зіллячка розмаринного. Чуб. V. 312.
Солопити, -плю, -пиш, гл. Выставлять, показывать, высовывать (языкъ).
Стовповий, -а, -е. = стовбовий.
Тарготіти, -гочу, -тиш, гл. = торохтіти. Круг (у гончара) тарготить. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Харалужний, -а, -е. Стальной. Харалужний меч. К. ПС. 128.