Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Викладування, -ня, с. = викладання.
Випурхнути, -ну, -неш, гл. Выпорхнуть. Випурхнув соловейко в праве, а зозуля в ліве віконце. ЗОЮР. II. 34. Іде було й скаже: «Тіточко-голубочко! я піду до дівчат», або там куди; а тепер уже випурхне з хати, не питаючи мене. МВ. ІІ. 20.
Засе́ра, -ри, об. Нечистоплотный человѣкъ.
Опалачка, -ки, ж. Корытце, посуда въ которыхъ палають зерно. Вх. Лем. 444.
Попалахкотіти, -кочу, -тиш, гл. Попылать сильно.
Роботуха, -хи, ж. Работница трудолюбивая. А й до діла роботуха, і до хлопців щебетуха. Мил. 110.
Рукописний, -а, -е. Рукописный. Рукописний збірник. Стор. II. 153.
Терлич, -чу, м. Раст. a) Gentiana cruciata L Драг. 33. б) Gentiana Amarella L. ЗЮЗО. І. 123. в) Lychnis vespertina. Вх. Пч. II. 11. г) Silene nutans. Вх. Пч. І. 13. Ум. терли́ченько. Грин. III. 688.
Туркавка, -ки, ж. Птица Columba Turtur L, горленка. Шейк. Вх. Пч. II. 19. Ум. туркавонька, туркавочка.
Човптися, -пуся, -нешся, гл. Толочься, возиться съ чѣмъ. А старий усе човпеться по надвіррю. Н. Вол. у. Ой на дворі чорна хмара в'ється, а під вікном колядник човпеться. Чуб. III. 425. Вона все човпеться коло чого небудь. Драг. 172.