Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відчудити, -джу, -диш, гл. Знахарскимъ, вѣдовскимъ способомъ вылѣчить. Прийшла біда до чудана, одчудив він — очуняла. Чуб. V. 1164.
Грюкотне́ча, -чі, ж. = Грюкнява.
Гу́ща, -щі, ж. 1) Гуща, подонки, осадокъ. Там тільки на денці.... гуща зосталась. Рудч. Ск. II. 205. 2) Чаща, густое мѣсто. Де ліси і гущі — прорубували просіки. Стор. II. 123. 3) І він у ту гу́щу. И онъ туда вмѣшался. Г. Барв. 336.
Задріжа́ти, -жу́, -жи́ш, гл. Задрожать. К. Іов. 19. Шевч. 118. Та повели до прийому — задріжали ніжки, ручки йому. Чуб. V. 1003.
Зажо́вклий, -а, -е. Пожелтѣвшій. Де-не-де зазеленіє бліде зажовкле стебло. Мир. Пов. II. 85. Бліда та зажовкла, наче зав'яла квітка. Мир. Пов. II. 51.
Запи́рскати, -каю, -єш, гл. Запрыскать.
Канянка, -ки, ж. Раст. повилика, Cuscuta. Хотинск. у.
М'ясни́й и мнясни́й, -а, -е. Мясной.
Статний, -а, -е. , статній, -я, -є. 1) = статечний. Черк. у. Він чоловік статній: з ледачим не знається, до шинку не ходе, у лайку, у бійку не зайде. Васильк. у. 2) Зажиточный. Статній ґазда. Шух. І. 106. 3) О верхней одеждѣ: длиннополый. Гол. Од. 52. 4) ста́тний вечір = свят-вечір. МУЕ. III. 56.
Трунов, -нви, ж. = трунва. Вх. Зн. 71.