Допива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. допи́ти, -п'ю́, -п'є́ш, гл. 1) Допивать, допить. Не допивай, не доливай, — не будеш п'яний. Чом ви.... пива не допиваєте? 2) Пить сколько хочется. Сестро ж моя, сестро, перепеличенько, чого ізмарніло білеє личенько? Чи не допивала, чи не доїдала, чи темної нічки та й не досипляла? Сама не ззість і не доп'є, — його нагодує.
Ми́ґза, -зи, ж. = мидза.
На́рубень нар. Ребромъ. Клади його нарубень.
Облетіти, -лечу́, -ти́ш, гл.
1) Облетѣть (вокругъ); переносно: быстро обѣжать. Мов сизая голубонька село облетіла.
2) Обсыпаться. Щось її (грушу) трусить: вже грушки обсипались і лисця облетіло.
Паха, -хи, ж. = пахва. Узяв її по під пахи. Ум. пашка. Ой взяв же ї по-під пашки, повів же ї по-під дашки.
Повідач, -ча, м. Разсказчикъ.
Позморщуватися, -щуємося, -єтеся, гл. Сморщиться о многихъ).
Поскоромитися, -млюся, -мишся, гл. Оскоромиться.
Пролити, -ся. Cм. проливати, -ся.
Радний II, -а, -е. , радній, -я, -є. Совѣтующій, подающій совѣтъ. Став тоді старий князь своїм радним слугам казати.