Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Захвоста́ти 2, -та́ю, -єш, гл. Защелкать, захлопать кнутомъ въ воздухѣ. Липов. у.
Кватиронька, -ки, ж. Ум. отъ кватира.
Кізлик, -ка, м. Отгородка на чабанской арбѣ для топлива. Мнж. 182.
Нале́жатися, -жуся, -жишся, гл. 1) Належаться. Уже ти в садочку та й належався. Чуб. V. 802. 2) = належати 2 — 4. се мені́ нале́житься. Это мнѣ принадлежите, это мнѣ слѣдуетъ.
Обставляти, -ля́ю, -єш, сов. в. обставити, -влю, -виш, гл. 1) Обставлять, обставить. Склав собі капличку і обставив її хрестиками. Стор. МПр. 167. 2) Окружать, окружить. Хату своїм військом у три ряди навкруги обставив. Рудч. Ск. І. 151.
Очедирини, -рин, ж. мн. = похрестини. Мил. 27.
Подвіронько, -ка, с. Ум. отъ подвір'я.
Пообгороджувати, -джую, -єш, гл. Обгородить (во множествѣ). Г. Барв. 190.
Семип'ядельний, семип'яденний, -а, -е. = семип'ядний. З семип'яделної пищалі подзвонили. Мет. 441. І шаблюка, мов гадюка, й ратище-дрючина, й самопал семипяденний повис за плечима. Шевч. 250.
Сс... = зс..