Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гойний, -а, -е. Щедрый, роскошный. Чоловік гойний такий, що кождому давав всього. Гн. II. 68.
Гру́знути, -ну, -неш, гл. Вязнуть, увязать. Замордована скотина по саме черево грузне у багні. Стор. І. 91.
Змахувати, -хую, -єш, сов. в. змахну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Смахивать, смахнуть, сметать, сместь. А що, змахнула пил з місяця? Шевч. 302.
Зневолювати, -люю, -єш, зневоля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. зневолити, -лю, -лиш, гл. Лишать, лишить свободы; принуждать, принудить. Убогого зневоляютъ. К. Іов. 52. Зневоляєш мене до того. КС. 1883. VII, 519.
Мі́сце, -ця, с. Мѣсто. По тричі в однім місці бідного невольники затинали. Макс. Як намальовані встають передо мною всі місця. Левиц. І. Місцем, місцями. а) Мѣстами, въ нѣкоторыхъ мѣстахъ. Місцем такі були здоровенні та глибокі байраки, що Боже-світе! Грин. II. 169. Місцями й гарна трава — низом, а по су гробках погана. Зміев. у. б) Иногда, по временамъ. Місцями й я їм рибу. Зміев. у.
Однаковісінький, -а, -е. Совершенно одинаковый.
Попричіплювати, -люю, -єш, гл. Прицѣпить (во множествѣ).
Пошклити, -лю́, -ли́ш, гл. = посклити.
Сердити, -джу, -диш, гл. Сердить. Щоб не сердить отамана, покинув Оксану. Шевч.
Сидіти, -джу, -диш, гл. 1) Сидѣть. Сидить, як квіточка. ЗОЮР. І. 145. Сидить голуб на дубочку, голубка на вишні. Мет. 62. Сидів у темниці. Ном. № 7068. у парі сидіти. Прямой смыслъ: сидѣть рядомъ на свадьбѣ, т. е. быть новобрачнымъ, сочетаться бракомъ. Дай, Боже, пошли, Боже, у парі сидіти. Грин. III. 650. 2) Жить, занимать мѣсто для жительства. ЗОЮР. I. 150. Лівий бік Дніпра низький, то тутеньки люде не сидять. Кіев. г.