Випнути, -ся. Cм. випинати, -ся.
Відчубити, -блю, -биш, гл. Оттаскать за волосы.
Віконний, -а, -е. Оконный. Подивився козак Нечай в віконну кватирку.
Дан, -ну, м. Столбъ, стоянь.
Квацювати, -цюю, -єш, гл. Сильно намазывать какою-либо жидкостью, напр., краской.
Крижнистий, -а, -е. = крижастий.
Повалина, -ни, ж. = повала.
Пропадати, -да́ю, -єш, сов. в. пропасти, -паду́, -деш, гл. 1) Пропадать, пропасть, исчезать, исчезнуть. Що з воза впало, то пропало. Город Буша зовсім з людьми пропав. Згадай лихо — то й байдуже, минулось, пропало. 2) Погибать, погибнуть; издыхать, издохнуть. Не спитаю, щоб не знали, за що пропадаю. Хто що кому винен, най пропаде з світа. Дай чого їсти, а то пропаду з голоду. Вовки як ухопили тут вовка, розірвали і пропав бідний.
Руненце, -ця, с. Ум. отъ руно.
Суплікатор, -ра, м. Проситель. Не довго ректор держав у себе суплікаторів.