Набрі́дь, -родя, м. Въ сказкѣ — эпитетъ медвѣдя, набревшаго на рукавицу, полную звѣрей: ведмідь — набрідь.
Пообпадати, -даємо, -єте, гл. То-же, что и обпасти, но во множествѣ.
Посьорбати, -баю, -єш, гл. Похлебать. Мали ту надію, як море стане закипать, щоб юшки добре посьорбать.
Просмажитися, -жуся, -жишся, гл. Прожариться.
Справляти, -ля́ю, -єш, сов. в. справити, -влю, -виш, гл.
1) Дѣлать, сдѣлать, совершить, произвести. справляти обід, бенкет. Давать обѣдъ, устраивать пиръ. Еней хотів обід справляти. Батько того дурня справив обід за його. Ирод на свої родини бенкет справив. — весілля. Играть свадьбу. Весілля справили як треба. — танці. Устраивать танцы, танцовать. А я в корчмі пю, гуляю, танці справляю. — реготи. Хохотать. Зайдуть чужі люде у хату, — вона з ними хи-хи та реготи справляє. — мовчанку. Молчать, отмалчиваться. Мати розмовляє з Одаркою, а вона сидить, мовчанку справляє.
2) Дѣлать, сдѣлать, купить (объ одеждѣ, снарядахъ, экипажахъ, скотѣ и пр.). То хустку купила, то сорочок справила кілько. Справлю собі колясочку, проїзжати буду. Справив собі пару коней.
3) — гро́ші. Взыскивать, взыскать, получить деньги. Насилу справили гроші.
4) Исправлять, исправить, выправить. І вже! не справить горбатого і могила.
5) Указывать, указать, показать дорогу. Я чув що ти любиш битися.... Небоже! та й справив на свою нагайку дротяну. Це якийсь чорт справив: блудили, блудили, насилу доїхали.
Тарахта, -ти, ж. ? Въ загадкѣ: Плахта-тарахта усе поле збігає (борона).
Удвір'я, с. = уздвір'я? на вдвір'ї. На дворѣ. На вдвір'ї з жіночками та з проходящими щебече.
Халаштан, -на, м. Скопецъ, кастрать.
Хварбувати, -бую, -єш, гл. = фарбувати.
Цьвох меж., выражающее ударъ кнутомъ. А економ його батогом цьвох, цьвох.