Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

А́фини, -фин, ж. мн. Раст.: черника. Vaccinium myrtillus (ягоды). Шух. І. 20.
Гру́бник, -ка, м. 1) Истопникъ. Рудч. Ск. ІІ. 84. Лукаш. 37. Служили.... по лазнях грубниками. К. ЧР. 258. 2) = Пригрубник? (Чорт) до дяка просився в грубник жить. Боровик. 57. Cм. Пригрубник.
Дзюба́нь, -ня́, м. = Дзюба́тий.
Ин'як нар. = и́нак. Однаковісінько йому, чи так, чи, може, ин'як. МВ. (О. 1862. І. 100).
Кісничок, -чка, м. Ум. отъ кісник.
Кровник, -ка́, м. Раст. 1) Hypericum quadrangulum. Шух. І. 21. 2) = крівавник. Вх. Лем. 428.
Пообвивати, -ва́ю, -єш, гл. Обвить (во множествѣ).
Попідсмажувати, -жую, -єш, гл. Поджарить (во множествѣ).
Салмаш, -ша, м. Помощникъ овечьяго пастуха, чабана. Херс. г.
Трьохбоковий, -а, -е. Трехгранный. Трьохбокове скло. Ком. II. 83.