Голівка, -ки, ж. Ум. отъ голова.
Засоро́млюватися, -лююся, -єшся, сов. в. засоро́митися, -млюся, -мишся, гл. Конфузиться, сконфузиться, застыдиться. А вона і всміхнеться, і засоромиться.
Змія, змії, ж. Змѣя. А під тим каменем да люта змія лежить. Ум. змійка.
Лізо́к, -зка, м. Запруда на водѣ поперегъ теченія, въ которой находятся отверстія для помѣщенія въ нихъ вершъ.
Лупцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Бить, колотить. Хворостиною лупцює то по плечах, то по голові.
М'яхки́й, -а́, -е́. и пр = м'який и пр.
Напанува́тися, -ну́юся, -єшся, гл. 1) Достаточно погосподствовать. 2) Достаточно побарствовать.
Песик, -ка, м. 1) Ум. отъ пес. Песика б'ють, а левик боїться. 2) Клочекъ волосъ у виска. 3) — на оці. Бѣльмо. 4) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат.
Темний, -а, -е. 1) Темный. Темна нічка да й невидная.
2) Слѣпой. Не один же я на світі темний: єсть багато сліпих, та й живуть таки якось і без очей. Темний він був на очі, а ходив без поводиря.
3) Невѣжественный, непросвѣщенный. Твої слова простоту темну на добрий розум наставляють. — на письмо. Неграмотный. Був один дуже старий чоловік з простого люду, хоч темний на письмо, да дуже розумний.
4) Неясный, непонятный. Прислухавсь я пильно до притчі, не буде вона в мене темна. Ум. темненький, темнесенький. Окриє нас нічка темненька.
Цьопати, -паю, -єш, гл. Стучать. .