Бляшаний, -а, -е. 1) Жестяной.
2) О крышѣ: желѣзный. Палати.... з бляшаною покрівлею.
Гнисти и гнити, гнию, -єш, гл. Гнить. — Хліб гниє. — «Гниє, бо є; оттоді погано було б, як би гнисти нічого було. Варево гниє. Хата пусткою гниє. Гниє в неволі, у кайданах.
Дерча́к, -ка́, м. Насѣкомое изъ породы кузнечиковъ.
Кива, -ви, с. об. = кивун, кивуха.
Колядник, -ка, м. Поющій колядки. Під вікном колядник човпеться. Ум. коля́дниченько, коля́дничок.
Мо́торошно нар. 1) Не по себѣ, нездорово. Прокинувся я, — холодно мені так, моторошно. 2) Страшно, жутко. Жінко! мені щось моторошно, — чи пити, чи не пити?
Му́скати, -каю, -єш, гл. Приглаживать.
Оприкритися, -рюся, -ришся, гл. Опротивѣть. То воно йому так горілка оприкрилась. Тут і своя брехня оприкрилась, а то ще й він.
Пороспрягати, -га́ю, -єш, гл. Распречь (во множествѣ). Батько воли пороспрягав.
Пружок, -жка, м.
1) Ум. отъ пруг. На вінцях (у миски) хрещики, на боках пружки.
2) Черешокъ, стебелекъ листка. Сей год не буде капусти: черви поїли, — від листя тирчать самі пружки.