Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безмлив'я, -в'я, с. Время безработицы на мельницѣ. Як безмлив'я хиба, тоді нишком од пана змелем людського. Черниг. Оце о нас безмлив'я: вітру немає. Пирят. у.
Голодриґа, -ґи, м. и ж. Оборванецъ, негодяй. Желех.
Ґе́дло, -ла, с. Приказъ. Розіслав же Іван Рижка ґедло по всім селі. ЗЮЗО. II. 558.
Закови́знути и закови́зти, -зну, -неш, гл. 1) Застыть, окоченѣть. Такий п'яний, що де упав, там і заковиз. Мнж. 180. Так, як його корчило, бідного хлопця, перед смертю, — так вїн і заковиз. 2) Залечь, запасть. Кохання мабуть йому далеко у серці заковизло. Полт. у.
Залива́ння, -ня, с. Заливаніе.
Запеча́тати Cм. запеча́тувати.
Натовпитися, -плюся, -пишся, гл. Набиться, натѣсниться, столпиться. Людей натовпилось повнісінька хата. Левиц. І. 21.
Одш.. Cм. отъ відшахнутися до відшумувати.
Ославити, -ся. Cм. ославляти, -ся.
Пороскушувати, -шую, -єш, гл. Раскусить (во множествѣ).