Балабій. Употребляется пастухами овецъ въ призывѣ для козловъ. Отара на тирлі або в роспаш; виходить личман вперед, кличе цапів так: гей цо! балабій! цо, цо! балабій! цо! — Цапи, де б не були, ідуть до личмана, вівці за цапами.
Божидерев, -ва, м. — дикий = біждерев.
Буття, -тя, с. 1) Бытіе, существованіе. 2) Бытность, пребываніе. За мого буття там.
Власний, -а, -е. Собственный, свой. Хоч не красне, але власне. Не кожен писався власним прізвищем. рукою власною (підписався). Собственноручно (подписался). рукою власною. Руку приложилъ.
Дими́тися, -млю́ся, -ми́шся, гл. Дымиться.
Замітки́й, -а́, -е́ Примѣтный.
Лісу́н, -на, м. По народн. повѣрьямъ — человѣкообразное существо, живущее въ лѣсу. Лісун таки як чоловік, тільки в його нема тіні... В його й жінка є. лісу́н (также полісу́н) — богъ волковъ, заботящійся объ ихъ прокормленіи; кромѣ того без його ярмарка ніколи не буде, він на все ціну зводить. Cм. лісові люде.
Пастуший, -а, -е. Пастушій. Чиїх батьків я наровні не ставив з пастушими собаками моїми.
Ськатися, -каюся, -єшся, гл. Искать (насѣкомыхъ въ волосахъ, шерсти). Такий мені пан: у соломі спить а зубами ськається.
Шиб, -би, ж. Образъ, видъ, фигура. Также и м. р.: шиб, бу. не таким ши́бом. Не такимъ манеромъ.