Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

постригання

Постригання, -ня, с. Стрижка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 372.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСТРИГАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСТРИГАННЯ"
Буглав, -ва, м. Раст. Conium maculatum. ЗЮЗО. І. 119. Вх. Пч. II. 30.
Заколо́та, -ти, ж. 1) Похлебка для животныхъ. Аф. 2) Пренебрежительное названіе для плохо изготовленнаго жидкаго кушанья. Аф.
Кременистий, -а, -е. Кремнистый. Усе порожевіло: кременисті шпилі, грукучий Дніпро. МВ. ІІІ. 125.
Підгороддя, -дя, с. = підгородня.
Позвивати, -ва́ю, -єш, гл. Свить (во множествѣ).
Прикладний, -а́, -е́ Удобный, подходящій, пригодный. Шух. I. 170. Прикладний степ. Прикладна земля. Полт. г.
Прилягати, -га́ю, -єш, сов. в. прилягти, -ля́жу, -жеш, гл. 1) Прилегать, прилечь. То приляже, то послуха, як кобзарь співає. Шевч. Приліг на возі. Г. Барв. 14. Спочити прилягла. Гліб. 2) Налегать, налечь, придавить. Туман, мамцю, туман прилягає. Чуб. V. 69. Ой да сирая земля ручки й ніжки прилягла. Чуб. V. 270. 3) Склоняться, склониться къ кому. Не приляже моє серце ніколи до його. Мет. 66.
Страшно нар. Страшно.
Сяйнути, -ну, -неш, гл. Однок. отъ сяти. Сяєвом сяйнула. К. ХП. 49. Блискавка по всьому небу сяйнула. Г. Барв. 190.
Шпуга, -ги, ж. 1) Планка деревянная или желѣзная, связывающая доски дверей, ставень и пр. Козелец. у., Лебед. у., Уманск. у., Гайс. у., Камен. у. 2) Желѣзная полоса, служащая для оковки сундука. Вас. 150.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСТРИГАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.