Багва, -ви, ж. Болотистая низменность, топь.
Заки́слювати, -люю, -єш, сов. в. заки́слити, -лю, -лиш, гл. 1) Дѣлать, сдѣлать кислымъ; пропитывать, пропитать посуду кислымъ содержимымъ. Закислив мені своїм борщем горщик. Не буду макітри закислювати. 2) — душу. Съѣсть чего-либо кислаго (натощакъ передъ выпивкой). Треба хоч душу закислити.
Кагла, -ли, ж. Отверстіе дымовой трубы, закрывающееся для удержанія теплоты. Послала жінка чоловіка каглу затикати, та й каглянка вбила.
Мирячи́ти, -чу, -чи́ш, гл. = мрячити. Дощик мирячить.
Прилітувати, -тую, -єш, гл. = прилітати.
Примітка, -ки, ж. 1) = приміта. У нас примітка така: вгадуєш, як сонце заходить, — коли червоно — буде вітер. 2) у примітку бути. а) Быть замѣтнымъ. Устане ясне сонце і зайде, і знову устане, а Прісці і не в примітку. б) Быть знакомымъ. Знайома хода, одежа трохи в примітку, а парубок наче незнайомий. 3) = намітка.
Сахар, -ру, м. = сахарь.
Узлитися, -лю́ся, -ли́шся, гл. Озлиться. Піднялись на мене горді і узлилися могущі. Узлився, на мене старшина. Вже як на кого узляться люде, то до краю вже доїдять.
Хранити, -ню́, -ни́ш, гл. Хранить. Скажене, хрань Боже, лише сліпе заразливе. Ну, щастя ваше! це вас Бог хранув.
Шкірити, -рю, -риш, гл. — зуби. Оскаливать (зубы). Переносно шкірити зуби — смѣяться. Ти думаєш, ми не бачили, як ти шкірив зуби, як нас переписували? Ото не смійся.
