Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виярок, -рку, м. Лощинка, неглубокій оврагъ. Там такий є виярок, то вода й залива инколи. Новомоск. у. (Залюбовск.). Ум. ви́ярочок.
Віскривий, -а, -е. Сопливый, возгривый.
Забу́ртатися, -таюся, -єшся, гл. Зарыться. Вх. Уг. 238.
Кичувати, -чую, -єш, гл. Корчевать. Отто ліс, — щоб же ви мені вирубали його, викичували, зорали, пшениці насіяли!.. А ті як ухопляться: той руба, той деревню вивозить, той кичує. Рудч. Ск. II. 120.
Пахолок 2, -лка, м. Холка у лошади.
Підвіяти Cм. підвіювати.
Пільський, -а, -е. Полевой. Вх. Зн. 49.
Посправляти, -ля́ю, -єш, гл. То-же, что и справити, но во множествѣ. Посправляв собі й дітям одежу. Драг. 149. По три, по два стариї кайдани посправляв. Макс.
Терпкуватий, -а, -е. Терпковатый.
Хвостачка, -ки, ж. Въ загадкѣ названіе ложки. Є у нас бучок, а на бучку яворець, на яворці конопка, на конопці глинка, а на глинці млячка, а в ній хвостачка. Ном. стр. 301, № 109.