Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вибігати Ii, -гаю, -єш, сов. в. вибігти, -біжу, -жиш, гл. 1) Выбѣгать, выбѣжать. Ой вибіг татарин старий бородатий... Вибіг того козаченька доганяти. Макс. 2) Уходить, уйти, вылиться (о жидкости). Що з горшка вибіжить, то не позбіраєш. Ном. № 1913.
Жи́бець, -бця, м. Раст.
Зашамота́тися, -та́юся, -єшся, гл. Засуетиться, зашевелиться. Зашамотались люди. Черк. у.
Кислість, -лости, ж. Кислота. Велику кислість має. НВолынск. у.
Перерізати Cм. перерізувати.
Псячий, -а, -е. = песький. З псячого хвоста сита не буде. Чуб. І. 279.
Рукодаїни, -їн, ж. мн. = заручини. Чуб. IV. 65.
Скулоокий, -а, -е. Косоглазый. Kolb. ІІ. 101.
Таранка, -ки, ж. Рыба Leuciscus Heckelii Nordm. Шейк.
Утямки нар. Памятно. Чи втямки тобі, як ми втікали з Брацького на Запорожжє? Шевч. 303. Довго буде вам втямки. Котл. Ен. VI. 6. Утямки датися. Дать себя помнить.