Бенкетувати, бенькетува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Пировать, гулять. Де наші панують? Де панують, бенкетують? Оттак Еней жив у Дідони.... пустився все бенкетувать.
Гу́дина, -ни, ж. = Огудина. Помалу ж ходи, бо потопчеш гудину у гірках.
Діама́нтовий, -а, -е. Алмазный.
Дурні́сінько нар. 1) Совершенно глупо. 2) Совершенно напрасно. Так дурнісінько вилаяла мене. 3) Совершенно даромъ. Утік панич, выкормивши коні дурнісінько. Оце помилилась, не переміряла добре різи та й нажала отій грапині дурнісінько півкопи жита.
Лахматий, -а, -е. Косматый. Лахміття, тя, с. = лахмани́на. А сам, вернувшися в будинки, своє лахміття позбірав.
Набрі́хувати, -хую, -єш, сов. в. набреха́ти, -шу́, -шеш, гл. 1) Лгать, налгать на кого нибудь, клеветать, наклеветать. Знов почали сестри набріхувати на меншу. Люде — собаки, — чого не набрешуть. да се набре́хано. Это враки. 2) Говорить, наговорить пустяковъ, врать, наврать. Хтось мухам набрехав, що на чужині краще жити.
Обсмолюватися, -лююся, -єшся, сов. в. обсмолитися, -лю́ся, -лишся, гл. Осмаливаться, осмолиться.
Рямпати, -паю, -єш, гл. Чирикать, трещать.
Утікання, -ня, с. Бѣгство, убѣганіе.
Чухання, -ня, с. Чесаніе, почесываніе зудящаго мѣста (но не гребешкомъ).
