Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брамурний, -а, -е.  — камінь Азотная окись кобальта. Вас. 182.
Брехання, -ня, с. 1) Лганье. 2) = гавкання.
Жасну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Пугнуть. Вх. Зн. 17. Желех.
Квапливість, -вости, ж. Поспѣшность.
Кладовисько, -ка, с. = кладовище. О. 1861. XI. Свидн. 41.
Куцо нар. Коротко. Тепер от повелось: куцо ходять. Ном. № 11140.
Маму́лити, -лю, -лиш, гл. Пачкать, гадить.
Мо́тлох, -ху, м. 1) Хламъ, тряпье, обломки, клочки. М'ясо розварилось на мотлох. Побив змія на мотлох. Мнж. 22. Сніп на мотлох побив. Черк. у. 2) Сбродъ, сволочь. Зоставайся ж із жидами та з мотлохом панським. К. Досв. 219. А то ж добре, що ти там на городі балакаєш із політницями, з усяким мотлохом? Левиц. І. 485.
Ненін, -а, -е. . матушкинъ, материнъ
Шпуга, -ги, ж. 1) Планка деревянная или желѣзная, связывающая доски дверей, ставень и пр. Козелец. у., Лебед. у., Уманск. у., Гайс. у., Камен. у. 2) Желѣзная полоса, служащая для оковки сундука. Вас. 150.