Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

До IІ сз. = То. Ой як прийду додомоньку, до всі мене лають. Мет. 85. Як прийде пора, до я вийду сама. Лавр. 33. До-б = То-б. Як би я не манила, до-б я боса ходила. Лавр. Коли б мені, да Господи, повечоріло, до-б на моєму серденьку поздоровіло. Чуб.
Замога́ти, -га́ю, -єш, сов. в. замогти́, -жу, -жеш, гл. 1) Осиливать, осилить, одолѣвать, одолѣть. Дужчий заміг би багато декого, та се не закон. Камен. у. 2) Быть въ состояніи.
Згвалтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. = зґвалтувати. Побачили, згвалтували, та за ним (на здогін). Драг. 51.
Кволіти, -лію, -єш, гл. Хворать, хирѣть, болѣть. Буде спати — не плакати, буде рости — не боліти, на серденько не кволіти. Н. п.
Опихати, -хаю, -єш, гл. Очищать отъ шелухи. Ци опиханий, паночку, ячмінь? О. 1862. X. 34.
Перебірниченько, -ка, перебірничок, -чка, м. Ум. отъ перевірник.
Помотати, -та́ю, -єш, гл. Смотать (во множествѣ). На тобі на дві мички прядіва, щоб ти і зом'яла, і спряла й помотала. Рудч. Ск. II. 44.
Попірчити, -чу, -чиш, гл. Побить, трепку дать. Трохи мене півень не попірчив, уже був хвіст ростопірчив. МУЕ. I. 167.
Псярня, -ні, ж. = псюрня. От доведеться піти світ за очі через ту псярню. Рудч. Ск. І. 122.
Сверблячий, -а, -е. Чешущійся, зудящій.