Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гу́ркіт, -коту, м. Стукъ, грохоть. Желех. У млині такі гуркоти, туркоти, що не дай Господи. ЕЗ. V. 197.
Дуда́ 1, -ди́, ж. Пошлина за право окрестить дитя. Віднялися за оранди, за жидівські дуди, що терпіли — не стерпіли убогії люди. К. Досв. 13.
Наглузува́ти, -зу́ю, -єш, гл. — з ко́го. Насмѣяться, наиздѣваться.
Напря́сти, -ся. Cм. напрядати, -ся.
Небір, -ра, м. = небіж. Ум. небо́рейко. Вх. Зн. 41.
Почастувати, -ту́ю, -єш, гл. Попотчевать (напитками). А вже ж тобі од того да не ввиляти, щоб старостам рушнички не подавати. Ой перві прийшли, вона тим одказала, а других почастувала. Мет. 124.
Простаченко, -ка, м. Сынъ простолюдина. І простаченко, і панич. К. ПС. 136.
Розлементити, -нчу, -нти́ш, гл. Разболтать, разгласить. Ольга розлементить зараз по селу все. Волч. у. (Лобод.)
Столичок, -чка, м. Ум. отъ стіл.
Тасюкати, -каю, -єш, гл. Кричать: тасю-тасю! Шейк.