Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

постільниця

Постільниця, -ці, ж. Постель, тюфякъ, перина. — Хто ж ті буде постілоньку слати? «Ой є в полю зелена травиця, — то ж буде моя постільниця». Гол. III. 153.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 371.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСТІЛЬНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСТІЛЬНИЦЯ"
Гивер, -ра, м. Щепка, лучина. Вх. Зн. 10. Cм. иверь.
Двірня́чка, -ки, ж. = Двірка.
За́мужжю нар. Замужемъ. Се вже я вдруге замужжю. Г. Барв. 433.
Зиск, -ку, м. Прибыль, выгода, выигрышъ, барышъ. Чи зиск, чи страта, — одна заплата. Чуб. І. 233. Тільки зиску, що в писку. Ном. № 10565. Без ями гребля, а без накладу зиск не буде. Ном. № 10576.  
Кипоть, -птю, м. Копоть, сажа. Аж заплакали: змили той кипоть, що за сім літ на серці осів. Г. Барв. 96.
Незримий, -а, -е. Незримый. І зробився я знову незримий. Шевч.
Понарікати, -ка́ю, -єш, гл. Назвать, наименовать (многихъ).
Прихлюпнути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ прихлюпувати. А дров нарубав гнилих, то вони підсохнуть трохи, та й займуться; а він возьме та й прихлюпне, та й прихлюпне водою, щоб не так горіли. Рудч. Ск. І. 124.
Спідсісти, -сяду, -деш, гл.кого. Занять чье мѣсто, замѣнить кого. Чуб. VI. 20.
Чухнути, -ну, -неш, гл. Попасть. Вх. Зн. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСТІЛЬНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.