Вечірочок, -чка, м. Ум. отъ вечір.
Вуголов, -ва, м.
1) Кожаная связь, которой въ цѣпѣ било прикрѣплено къ цѣповищу; части, охватывающія концы била и цѣповища, называются вилиці, а кольцо ихъ соединяющее ремінник.
2) Часть уздечки, находящаяся на головѣ.
Достача́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. доста́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Доставлять въ нужномъ количествѣ. Аби достачали, я зроблю як слід А мед-вино поплачу, сіно-овес достачу. А ви думали, грошей у мене нема? Достачу, не бійтесь! 2) Быть достаточнымъ доставать. Не достача на сорочку.
Заставля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. заста́витися, -влюся, -вишся, гл. 1) Закрываться, закрыться. Вовірка заставляється хвостом. 2) Биться, побиться объ закладъ. 3) Закладывать, заложить себя. Хоч застався, а постався.
Здрубцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Истоптать полъ ногами, оставляя слѣды грязныхъ ногъ. Бач як здрубцювали (поміст) собаки — тілько що змила, та хоч уп'ять мий. Звісно, на дворі мокро, а двері відчинені, — вони й набігли.
Зужиткувати, -ку́ю, -єш, гл. Потребить, израсходовать.
Наду́ваний, -а, -е. Надутый. Плели віночок з чистого злота, а хоць не злотий, та злотом надуваний.
Перелітати, -таю, -єш, сов. в. перелеті́ти, -лечу́, -ти́ш, гл. Перелетать, перелетѣть. Як би святії дім перелетіли. Людей не чуть, через базарь кажан костокрилий перелетить.
Прицькувати, -ку́ю, -є́ш, гл. Натравить собаками.
Сволок, -ка, м. Балка, поддерживающая потолокъ, матица. Ой бачу я два стовпи, на тих стовпах сволок лежить; на сволоці шнурок висить. 2) мн. Кровля.Ум. сволочо́к.