Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вирган, -ну, м. Органъ. В розмовах на вирган мов грала. Мкр. Г. 17.
Галитися, -люся, -лишся, гл. 1) Быть глажену галом. 2) = галити 2. На бой дивитись всяк голивсь. Котл. Ен. VI. 67.
Же́брати, -раю, -єш, гл. = жебрувати.
Киянський, -а, -е. Кіевскій. В хаті мило та любо глянути: лавки й столи липові, образи киянські, хороше помальовані. МВ. І. 84.
Кловак, -ка́, м. Клыкъ. У кнура кловаки які гострі.
Комплик, -ка, м. Обрѣзки кожи, склеенные между собой и крѣпко сбитые въ бруси; употребляются также для каблуковъ. Вас. 162. Въ Сумск. у. такъ называется низкій каблукъ.
Подобувати, -ва́ю, -єш, гл. Добыть (во множествѣ). Подобували городи.
Поснідкувати, -ку́ю, -єш, гл. = поснідати. Що ж ми мемо поснідкувати, моя мила дівчино? Гол. І. 201.
Унудити, -джу, -диш, гл. Утомить. Я йому кониченька унудив. Чуб. Ш. 192.
Шапкарь, -ря, м. Шапочникъ, дѣлающій или продающій шапки. Желех.